Спецпроект

У Києві покажуть свідчення про Голокост, зібрані Спілбергом

Доктор Стівен Сміт, виконавчий директор Інституту Фонду Шоа, продемонструє у Києві зібраний відомим кінорежисером Стівеном Спілбергом архів Інституту візуальної історії, що містить 52 тисячі відеосвідчень про Голокост.

Публічна лекція на тему "Чого ми можемо навчитися від голосів з минулого, щоб розірвати цикл насильства у сьогоднішніх суспільствах?" відбудеться для студентів НаУКМА та всіх охочих 8 вересня о 17.00 у приміщенні Міждисциплінарної програми з юдаїки за адресою Волоська 8/5, 5 корпус НаУКМА (у дворі праворуч).

Др. Сміт є виконавчим директором Інституту візуальної історії та освіти Фонду Шоа Університету Південної Каліфорнії.

Стівен Сміт заснував UK Holocaust Centre у Ноттінгемширі та був співзасновником Aegis Trust для запобігання злочинів проти людства та геноцидів, керував проектом створення меморіального центру Кігалі для жертв геноциду в Руанді.

Сфера наукових інтересів теолога за освітою - вплив Голокосту на релігійну та філософську думку та практику. У дисертації на тему "Траєкторія пам'яті" Сміт досліджував, як розповіді тих, хто пережив Голокост, сформували способи розуміння наслідків цієї трагедій.

Др. Сміт виступає перед університетськими аудиторіями на теми історії та колективної відповіді Голокосту, геноциду та злочинам проти людства.

Серед його публікацій: "Конструювання пам'яті: створення першого центру вивчення історії Голокосту у Великобританії", "Забуті місця: Голокост та сліди руйнування", "Голокост і християнський світ".

Лекція відбудеться англійською мовою з перекладом українською.


Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.