Спецпроект

Вакарчук: "Уряд вириває сторінки історії, але ми маємо казати правду"

В с. Папірня Жовківського району Львівської області 28 серпня громада села освятила могилу "Борцям за волю України, воїнам Української повстанської армії".

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Настоятель Крехівського монастиря св. Миколая отець Пантелеймон Саламаха у зверненні до громади зазначив, що варто задуматись над тим, ким ми є, адже "Україна - це не ефемерне явище, це - усі ми. Якщо ми не будемо працювати задля майбутнього України, ніхто замість нас цього не зробить".

Вшанувати пам'ять вояків УПА приїхав ректор Львівського університету Іван Вакарчук: "Відкриттям і посвяченням цього пам'ятника ми вшановуємо наших героїв, які віддали життя за незалежність України".

"Нині нам говорять, що це не наші герої, виривають сторінки з української історії, аркуші з підручників української мови і літератури, де наші письменники, наші класики. І так чинить наш, нібито український, уряд. Але обов'язок кожного з нас - говорити прямо і правду, незважаючи на неправду і страх, які панують нині в країні", - підкреслив ректор.  

Іван Вакарчук наголосив: "Адже вони - НАШІ герої, і це ЇМ ми вдячні за те, що живемо в незалежній Україні, і пам'ятаємо, що на страху не побудуєш європейської демократичної держави".

Ідея спорудити в рідному селі пам'ятний знак "Пам'яті воїнів Української повстанської армії, які загинули в боротьбі за Українську самостійну соборну державу" належала Зіновію Парасюку, яку активно підтримали Петро Кратюк та Іван Вакарчук. 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.