Відхилено більшість історичних ініціатив Ющенка

Сьогодні Верховна Рада України розглянула низку постанов про відзначення релігійних та історичних ювілейних дат.

Про це повідомляє офіційний сайт ВР.

Більшістю голосів були ПІДТРИМАНІ проекти таких постанов:

- "Про відзначення 960-річчя з дня заснування Києво-Печерського монастиря святим Антонієм",

- "Про відзначення 955-річчя з дня народження преподобного Нестора Літописця",

- "Про відзначення 810-річчя з дня народження першого короля Русі-України Данила Галицького",

- "Про відзначення 360-річчя з дня народження святителя Іоанна Максимовича, митрополита Тобольського і всього Сибіру".

Берестецький аборт. Про "історика" Петра Ющенка

Натомісіт депутати НЕ ПІДТРИМАЛИ проекти таких постанов:

- "Про відзначення 940-річчя з дня народження давньоруської князівни Євпраксії Всеволодівни - дружини імператора Священної Римської імперії Генріха IV",

- "Про відзначення 960-річчя з дня поставлення митрополита Іларіона на київську кафедру",

- "Про відзначення 360-річчя з дня народження святого Димитрія Ростовського, митрополита Ярославського і Ростовського",

- "Про відзначення 960-річчя з дня укладення шлюбу Анни Ярославни з Генріхом І",

- "Про відзначення 1010-річчя з дня народження шведської принцеси Інгігерди, дружини Ярослава Мудрого",

- "Про відзначення 300-річчя з дня народження Рафаїла Краснопольського, архієпископа Холмогорського і Важеського, першого ректора Московської слов'яно-греко-латинської академії",

- "Про відзначення 310-річчя з дня смерті Дем'яна Многогрішного, гетьмана Лівобережної України",

- "Про відзначення 935-річчя з дня народження великого князя київського Мстислава Володимировича (Великого)".

Переважну більшість проектів наведених вище постанов вніс до порядку денного народний депутат Петро Ющенко.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.