Спецпроект

У Дніпропетровську хочуть відкрити найбільший музей Голокосту

На початку наступного року в Дніпропетровську може бути відкритий найбільший в Україні музей Голокосту, в якому покажуть трагедію єврейської цивілізації.

Про це "Дніпропетровськ.Коментарі" дізналися з повідомлення офіційного сайту єврейської громади Дніпропетровська та Всеукраїнського центру вивчення історії Голокосту "Ткума".

Всеукраїнський центр вивчення історії Голокосту "Ткума" планує відкрити найбільший в Україні музей Голокосту в будівлі єврейського культурного центру "Менора".

Концепція музею будується на основних віхах історії єврейського народу: показ історії євреїв до ХХ століття, показ досягнень єврейської цивілізації - потім Голокост, у якому цю унікальну цивілізацію намагалися знищити нацисти - і відродження єврейського життя після Голокосту.

Для створення музею центром "Ткума" вже зібрано колекцію унікальних експонатів, створено архів документів, бібліотеку наукової та методичної літератури з історії Голокосту, відео- та фонотеку.

За основу майбутнього музею може бути прийнятий досвід експозиції Німецького історичного музею, Neues Museum (Нового музею), Художнього музею, Музею Стіни, Музею Терору і Меморіалу жертв Голокосту.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.