Зібрали 2 тисячі підписів, щоб Попов скликав Гуманітарну раду

Комісія Київради з питань культури та туризму вимагає від голови КМДА Олександра Попова терміново скликати Гуманітарну раду м.Києва, де обговоренню підлягатиме лише одна тема – забудова Київського дитинця.

Відповідне рішення прийняте на вимогу громадськості, яка зібрала понад дві тисячі підписів із проханням розглянути питання щодо незаконної забудови та самозахоплення території заповідної археологічної зони загальнодержавного значення "Київський дитинець" Московським патріархатом і засудити діяльність церкви.

Про це розповів голова комісії Київради питань культури та туризму Олександр Бригинець.

Депутат пояснив, що законодавчо Дитинець захищений від забудови, але дії навколо Старокиєвої гори говорять про те, що заповідне місце потребує додаткового захисту від тих, хто не шанує чинний закон.

"На моє переконання, головне не лише засуджувати зловмисників, не лише приймати декларативні рішення, а втілювати реальні дії, які стали б інструментом вирішення ситуації. Оскільки Верховна Рада не спромоглася прийняти постанову, якою заборонялося б будь-яке будівництво на Старокиєвій горі, рішучих дій із захисту Дитинця я очікую від київської влади", - заявив Бригинець.

Нагадаємо, вчора, 7 вересня 2011 року, Верховна Рада відмовилася затверджувати постанову про недопущення будівельних робіт на території пам′ятки археології національного значення - Десятинної церкви.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.