Зібрали 2 тисячі підписів, щоб Попов скликав Гуманітарну раду

Комісія Київради з питань культури та туризму вимагає від голови КМДА Олександра Попова терміново скликати Гуманітарну раду м.Києва, де обговоренню підлягатиме лише одна тема – забудова Київського дитинця.

Відповідне рішення прийняте на вимогу громадськості, яка зібрала понад дві тисячі підписів із проханням розглянути питання щодо незаконної забудови та самозахоплення території заповідної археологічної зони загальнодержавного значення "Київський дитинець" Московським патріархатом і засудити діяльність церкви.

Про це розповів голова комісії Київради питань культури та туризму Олександр Бригинець.

Депутат пояснив, що законодавчо Дитинець захищений від забудови, але дії навколо Старокиєвої гори говорять про те, що заповідне місце потребує додаткового захисту від тих, хто не шанує чинний закон.

"На моє переконання, головне не лише засуджувати зловмисників, не лише приймати декларативні рішення, а втілювати реальні дії, які стали б інструментом вирішення ситуації. Оскільки Верховна Рада не спромоглася прийняти постанову, якою заборонялося б будь-яке будівництво на Старокиєвій горі, рішучих дій із захисту Дитинця я очікую від київської влади", - заявив Бригинець.

Нагадаємо, вчора, 7 вересня 2011 року, Верховна Рада відмовилася затверджувати постанову про недопущення будівельних робіт на території пам′ятки археології національного значення - Десятинної церкви.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.