Меценат пам'ятника Катерині ІІ в Одесі проти музеєфікації фаворитів

З скандально відомого пам'ятника "Засновникам Одеси" планують зняти чотири скульптури фаворитів Імператриці, які є оригіналами.

Про це повідомляє прес-служба компанії "ІНКОР-груп", яка була меценатом при спорудженні пам'ятника. 

В управлінні культури та туризму Одеської міськради посилаються на націоналістів, які свого часу виступали проти реставрації пам'ятника, а тепер звернулися з позовом до суду, стверджують у компанії.

"Ці статуї - пам'ятник культурної спадщини та представляють історичну цінність, але зараз починають руйнуватися. Крім цього фігури знаходяться на балансі у музею Блещунова, тому їх потрібно тримати і зберігати в музеї", - повідомила начальник управління культури та туризму міськради Тетяна Маркова.

Українці, які створили імперію. Помічник Катерини ІІ бюрократ Безбородько

Думку чиновника заперечив меценат комплексної реконструкції Катерининської площі та відтворення пам'ятника Катерині ІІ - гендиректор компанії "ІНКОР-груп" Руслан Тарпан.

"Заяви про те, що фігури Григорія Потьомкіна, Платона Зубова, Йосипа Дерібаса і Франца Деволана руйнуються, не мають під собою ніяких підстав. - зазначив Тарпан. - Я нагадаю, до реставрації ці дивом уцілілі фрагменти пам'ятника стояли під відкритим небом у внутрішньому дворі Одеського історико-краєзнавчого музею та перебували в більш ніж жалюгідному стані. Для реставрації фігур ми запросили найкращих реставраторів, яким вдалося відтворити фігури, відновивши навіть окремі деталі, такі як шпаги та ордени".

За словами Тарпана, "у країнах, де шанують свою історію, дійсно, є практика створення копій пам'ятників. Але не для того, щоб замінювати ними оригінали, а для того, щоб копії стояли в музеях. Кращим виходом із такої ситуації було б вивести фігури з музейної колекції і перевести в статус пам'ятника".

До 2010 року Руслан Тарпан був лідером депутатської фракції "Народна опозиція" (блок Наталії Вітренко) Одеської міськради.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.