За 20 років на Прикарпатті згоріло 19 дерев'яних храмів

У Івано-Франківській області протягом останніх 20 років через порушення правил експлуатації електрообладнання згоріло 19 дерев'яних церков.

Про це повідомляє Zaxid.net із посиланням на заступника начальника управління культури Івано-Франківської облради Василя Тимківа.

"Внаслідок незадовільної експлуатації електромережі та електрообладнання, неуважності під час користування свічками за 20 років втрачено через пожежу 19 дерев'яних церков", - сказав він.

За словами В.Тимківа, ще 12 церков - пам'яток архітектури місцевого значення - громади самовільно розібрали у зв'язку з аварійністю несучих конструкцій.

Він зазначив, що деякі релігійні громади в області порушують чинне законодавство про охорону культурної спадщини.

Зокрема, дерев'яні церкви самовільно оббивають бляхою, замінюють на їх куполах дерев'яні гонти на сучасні покрівельні матеріали, які спотворюють історичний вигляд пам'ятки, перемальовують старовинні ікони та іконостаси, покривають їх дерев'яні частини блискучою плівкою тощо.

"Все це є наслідком катастрофічного недофінансування галузі охорони культурної спадщини, а саме паспортизації пам'яток сакральної архітектури", - вважає В.Тимків.

У Івано-Франківській області під охороною держави перебувають 462 дерев'яні церкви та дзвіниці.

Нагадаємо, що цього року із Львівського обласного бюджету на збереження старовинних дерев'яних храмів планується виділити 838 тисяч грн.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.