Табачник написав для 11-класників біографію Януковича (СКАНИ)

У підручник історії для 11-го класу включено біографію президента України Віктора Януковича. А у схваленому Міносвіти посібнику є згадки про його судимості.

Про це повідомляє УНІАН з посиланням на "Газету по-українськи".

"Новий підручник з історії України для 11-класників менший за попередній на 100 сторінок. Є біографія Віктора Януковича. Переписати підручник вимагав міністр освіти Дмитро Табачник", - пише газета.

Видання також звертає увагу на зміну деяких розділів у підручнику.

"У старій "Історії" перший розділ називався "Україна під час Другої світової війни", у новій - "Велика вітчизняна війна".

Раніше Організація українських націоналістів була описана трьома абзацами, тепер - одним реченням: "Боротьбу проти сталінського тоталітаризму в краї очолила Організація українських націоналістів (ОУН), яка нараховувала близько 20 тисяч".

Загибель Романа Шухевича в бою з підрозділом Міністерства державної безпеки (МГБ) СРСР та убивство Степана Бандери радянським агентом у підручнику не описані.

Доктор історичних наук Володимир Сергійчук додав, що у новому підручнику немає згадок про Карпатську Україну, з проголошення якої фактично для українців почалася Друга світова війна.

"Не у вересні, як для поляків, а вже в березні 1939 року, коли угорці здійснили агресію проти щойно проголошеної Української держави на Закарпатті. Це для закарпатців боротьба проти Угорщини була вітчизняною війною. Вони захищали свою батьківщину", - пояснює науковець.

Помаранчевій революції в попередній "Історії України" був відведений розділ, у новій - два абзаци. "Опозиція вдалася до протестних акцій... повністю паралізувала роботу центральних органів влади...", - цитує газета підручник з історії.

"Ідеться про часткове повернення до попередніх схем. Думаю, це безпосередньо пов`язано з роллю Табачника, який при оцінці подій вживає класичну радянську історикографічну схему", - стверджує політолог Олексій Гарань.

Між тим біографія Януковича, в якій згадувались його дві судимості, є у підручнику для підготовки до зовнішнього незалежного оцінування, випущеному у 2010, копії якого має "Українська правда".

 Фото: УП
 Харків, 2010 рік

Принаймні, за цим підручником абітурієнти готувалися до тестів для вступу у виші у 2011 році.

 

Нагадаємо, що в жовтні 2010 року міністр освіти Дмитро Табачник повідомив про створення робочої групи з підготовки спільного українсько-російського посібника для вчителів історії.

У березні 2011 року Табачник повідомив, що в нових підручниках з історії для 11-го класу "всюди буде відновлено термін "Велика вітчизняна війна". Тоді ж стало відомо, що в одному з видань нових підручників зник розділ "Русифікація".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.