На екранізацію "Чорного Ворона" хочуть запросити Мела Ґібсона

Віктор Ющенко планує запросити для екранізації нашумілого роману "Чорний Ворон" Василя Шкляра голлівудського актора й режисера Мела Ґібсона.

Про це розповів сам Шкляр на своєму творчому вечорі у Львові, повідомляє газета "Сегодня".

Правда, у якій якості збираються запросити Гібсона - режисера чи актора - поки неясно.

За словами Шкляра, цей фільм - завдання номер один для Ющенка, який уже провів переговори з польським режисером Єжи Гофманом.

"Ющенко також обіцяв мені, що вийде на Гібсона, а я йому сказав, що це фантастика", - поділився Шкляр.

"Однак кіношники говорять мені, що це реально, адже Гібсон знімав фільм "Хоробре серце" про боротьбу шотландців за незалежність", - додав письменник.

"Чорний ворон" (уривки з роману)

Мел Гібсон був і продюсером, і режисером, і виконавцем головної ролі в "Хороброму серці" (бюджет фільму - 53 мільйони доларів). Гонорари Гібсона як актора - 15-25 мільйонів доларів за фільм, зазначає газета.

Роман Шкляра "Чорний ворон" оповідає про збройну боротьбу українців проти більшовиків у 20-х роках ХХ століття.

Після скандалу з отриманням Шклярем шевченківської премії, ініціативна група кінематографістів наприкінці минулого року почала збір пожертвувань на зйомки блокбастера по "Чорному ворону".

"Справа просувається", - сказав автор роману на своєму вечорі в рамках форуму видавців, який пройшов минулого тижня у Львові.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.