Колекції Музею Києва намагалися вивезти звичайною вантажівкою

Сьогодні для вивезення археологічних експонатів Музею історії Києва приїхала звичайна вантажівка. На вимогу співробітників Музею надати документ про право перевезення музейних експонатів водій і вантажники, що приїхали за ними, ретирувалися.

Про це повідомила прес-служба голови комісії Київради Олександра Бригинця.

"Не спецтранспортом, а ваговозом, що перевозить крам, намагались перевезти музейні експонати трипільської доби, староруського періоду та інші старожитності, які відповідно до закону мають транспортуватися лише спеціальними службами і технікою, - наголосив Бригинець. - Крім того, експонати перевозяться у тимчасове приміщення, що на думку експертів Інституту археології НАН України загрожує руйнацією унікальної археологічної колекції, та унеможливлює до експонатів доступ вчених".

Депутат сказав, що "Будиночок Петра" намагаються звільнити нібито для реставрації та боротьби з грибком, кошти для чого в бюджеті ще навіть не передбачені. Але насправді жодна боротьба з грибком не потрібна, оскільки його в приміщенні немає.

Нагадаємо, раніше завідувач археологічним відділом Музею історії Києва Віталій Ковалинський, заявив, що відділ за підозрілих обставин намагаються виселити з "Будиночку Петра" на Подолі у непристосовані приміщення.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.