Колекції Музею Києва намагалися вивезти звичайною вантажівкою

Сьогодні для вивезення археологічних експонатів Музею історії Києва приїхала звичайна вантажівка. На вимогу співробітників Музею надати документ про право перевезення музейних експонатів водій і вантажники, що приїхали за ними, ретирувалися.

Про це повідомила прес-служба голови комісії Київради Олександра Бригинця.

"Не спецтранспортом, а ваговозом, що перевозить крам, намагались перевезти музейні експонати трипільської доби, староруського періоду та інші старожитності, які відповідно до закону мають транспортуватися лише спеціальними службами і технікою, - наголосив Бригинець. - Крім того, експонати перевозяться у тимчасове приміщення, що на думку експертів Інституту археології НАН України загрожує руйнацією унікальної археологічної колекції, та унеможливлює до експонатів доступ вчених".

Депутат сказав, що "Будиночок Петра" намагаються звільнити нібито для реставрації та боротьби з грибком, кошти для чого в бюджеті ще навіть не передбачені. Але насправді жодна боротьба з грибком не потрібна, оскільки його в приміщенні немає.

Нагадаємо, раніше завідувач археологічним відділом Музею історії Києва Віталій Ковалинський, заявив, що відділ за підозрілих обставин намагаються виселити з "Будиночку Петра" на Подолі у непристосовані приміщення.

Листи з Праги. 1968 рік у матеріалах КГБ

У 1968 році українці усе більш гостро реагували на події у Чехословаччині. У колись таємних архівах КГБ збереглися тисячі сторінок, на яких оперативники доповідали про різні форми нелояльності та спротиву українців. Були і ті, хто підтримав радянську окупацію ЧССР.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.