Толстоухов запевняє, що видає свій опус про Харцизьк за власні кошти

Книга Анатолія Толстоухова "Харцизьк: час, події, люди", на видання якої з держбюджету виділено 350 тис. гривень, насправді видається не за державний рахунок.

Про це заявив радник прем'єр-міністра Анатолій Толстоухов у інтерв'ю "Главкому".

"Ми цю книгу видавали на гроші, зібрані в місті, в тому числі мною, депутатами Тулубом, Ларіним, Зубановим, нашими земляками, - стверджує чиновник. - У книзі немає й копійки бюджетних грошей".

Ось як виглядає фінансування книги "Харцизьк: час, події, люди. Том 1" (1000 екземплярів по 350 грн = 350 тисяч грн) словами Толстоухова:

"В Україні не було книжок, які розповідають про історію областей, міст, районів. На сесії депутатів було прийнято рішення про створення редакційної колегії, опікунської ради, сформовано авторський колектив. За рік видається одна книга, потім друга. Виникає питання: де взяти гроші на її видання?

Їду в Москву, знаходжу там колишнього першого секретаря міськкому Луньова, який очолює потужну структуру у вугільній галузі: - "Володимир Георгійович, для видання книжки потрібні гроші".

Луньов виділяє 30 тисяч доларів, Тулуб не менше, ми з Зубановим і Ларіним даємо. На сесії приймається рішення про підписку на видання: вносьте 250 гривень, і щойно книжка вийде - ви її отримаєте. Таким чином, акумулювалися кошти на видання".

"Ані Тулуб, ні Зубанов, ні Ларін, ні Толстоухов гонорарів не отримували, - запевнив радник прем'єра. - Премії отримали люди, які безпосередньо працювали над книгою. А нам як гонорар вручили по одному екземпляру в шкіряній палітурці".

2004 рік: як Толстоухов проголошував Януковича президентом (ФОТО)

Нагадаємо, учора стало відомо, що Держкомтелерадіо вирішило профінансувати за програмою підтримки книговидання "Українська книга" книгу "Харцизьк: час, події, люди. Том 1", де співавторами є колишній міністр Анатолій Толстоухов, голова Черкаської ОДА Сергій Тулуб та інші високопосадовці.

Натомість Держкомтелерадіо, незважаючи на протестні листи від президента НАНУ Бориса Патона, відібрало державне фінансування у 54-го (додаткового) тому зібрання творів Івана Франка, який містить літературознавчі, фольклористичні, етнографічні та публіцистичні праці Каменяра.

У 2010 році Держкомтелерадіо вже просив у держави 350 тисяч на видання 1000 екземплярів першого тому твору Толстоухова про його рідний Харцизьк, але отримав від "Української книги" відмову. З аналогічним проханням Держкомтелерадіо звернувся до держави і цього року.

Толстоухова звинуватили в плагіаті книги з історії України

Заступник голови Держкомтелерадіо Анатолій Мураховський, відповідаючи на запитання, чому ця книга заслужила право на виділення 350 тисяч гривень бюджетних коштів для її підготовки, виготовлення та розповсюдження в рамках програми "Українська книга", пообіцяв знизити вартість видання.

Обґрунтовуючи цінність книги "Харцизьк: час, події, люди. Том 1", Мураховський сказав, що вона цікава як "історична повість про одне з міст України".

Листи з Праги. 1968 рік у матеріалах КГБ

У 1968 році українці усе більш гостро реагували на події у Чехословаччині. У колись таємних архівах КГБ збереглися тисячі сторінок, на яких оперативники доповідали про різні форми нелояльності та спротиву українців. Були і ті, хто підтримав радянську окупацію ЧССР.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.