Відкрите звернення до керівництва держави щодо політики пам’яті

Президенту України
Володимиру Зеленському

Голові Верховної Ради України 
Дмитрові Разумкову

Прем'єр-міністру України 
Денису Шмигалю

Ми чітко усвідомлюємо ті нові виклики та загрози, які постали перед Україною цього року, розуміємо й підтримуємо необхідність оптимізації людських і фінансових ресурсів для боротьби з економічною стагнацією та епідемією коронавірусу в умовах зовнішньої військової агресії. Утім, реагування на них має посилити консолідацію української нації на засадах загальнолюдських цінностей і національної ідентичності, громадянського активізму й відповідальності, утвердження політики пам'яті та формування культури пам'яті й зрештою привести до перемоги, а не спричинити новий колапс.

Переконані, що бюджетування у сфері культури, навіть в умовах кризи, має відбуватися на засадах системної підтримки, збереження і зміцнення авторитету та значущості національної культурної спадщини, її ключових галузей та інституцій, а також здобутків і уроків реагування на кризові ситуації, отриманих зокрема завдяки Революції Гідності.

Позитивний досвід Майдану – здатність українців до об'єднання, солідарності та самопожертви перед загрозою їхній людській гідності, громадянським правам і свободам, незалежності держави – беззаперечний і визнаний в усьому світі факт. Занепокоєння викликає активізація реваншистських спроб окремих політиків і політичних сил заперечити цю самопожертву та досвід мільйонів – перевернути світ з ніг на голову й тим самим спричинити новий розбрат, послабити громадянське суспільство та державу, що на руку лише загарбницькому режиму Кремля.

Вважаємо, що такий кризовий час є серйозним тестом для влади й водночас доброю нагодою, щоб підвищити рівень довіри до неї завдяки виваженим, далекоглядним і зрозумілим громадянам крокам. 

 

Тож в умовах внесення змін до Державного бюджету, а далі – формування важливих аспектів життєдіяльності країни, закликаємо вас до системної та послідовної реалізації державної політики у сферах правосуддя і збереження національної пам'яті, забезпечивши зокрема:

• Об'єктивне, повне і своєчасне розслідування "справ Майдану" і притягнення винних у злочинах до відповідальності.

Показником ефективності у цьому є не лише кількість проваджень та ухвалених рішень, а й довіра суспільства до результатів слідства і судових процесів. Така довіра можлива лише за умови зрозумілої політики призначень відповідальних і дієвих посадовців, їхньої незаангажованості та позитивної професійної репутації, практики активної комунікації та підзвітності громадськості.

• Політично-правове визнання значення Революції Гідності та системне увічнення подвигу Небесної Сотні й учасників Майдану.

Важливими є політична оцінка подій Революції Гідності як ключового моменту українського державотворення, визнання вагомості мирних зібрань, європейських цінностей зокрема шляхом ухвалення парламентом Заяви Верховної Ради України щодо Євромайдану та подій Революції Гідності, що була зареєстрована у січні 2020 р. Ключовим також є подовження на наступні 4 роки Розпорядження Кабінету Міністрів "Про затвердження плану заходів із вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам'яті Героїв Небесної Сотні на період до 2020 року".

• Спорудження Меморіалу Героїв Небесної Сотні та Музею Революції Гідності в місті Києві.

Повне припинення фінансування цих державотворчих проєктів, навіть тимчасове, знівелює вже вкладені державою й суспільством масштабні людські та фінансові ресурси. Це замість економії коштів у перспективі призведе до безповоротної їх втрати.

З повагою,

Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності 

Павло Сидоренко, координатор Громадської спілки "Ініціативна група постраждалих/ поранених на Майдані"

Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод, координаторка "Євромайдан SOS"

Олена Правило, голова ради ГО "Конгрес Активістів Культури"

Роман Орищенко, голова виконавчого комітету ГО "ВО Самооборона Майдану"

Ігор Гурик, голова ГО "Родини Небесної Сотні"

Юлія Цепун, заступниця голови БФ "Майдан Гідності"

Олександр Тимошенко, голова ГО "Нескорений Майдан – 18.02"

Андрій Гук, голова ради ГО "Асоціація медиків Революції Гідності"

Василь Рожко, член правління ГО "Музей Майдану", голова ГО "Тустань"

Анна Олійник, виконавча директорка Центру досліджень визвольного руху

Олена Подобєд-Франківська, голова Асоціації молодіжних центрів України

Соломія Фаріон, голова ГО "Молодіжний Націоналістичний Конгрес"

Максим Каширець, голова ГО "ВМР "Національний Альянс"

Маргарита Чернишова, голова Ради Старійшин Всеукраїнської молодіжної громадської організації "Фундація Регіональних Ініціатив"

Тарас Шамайда, співкоординатор руху "Простір свободи"

Андрій Фендик, голова Крайової Управи Спілки Української Молоді в Україні

Євген Шевченко, голова Координаційної ради Національних творчих спілок України

Олександр Приступа, голова ГО "Майдан" (м.Володимир-Волинський)

Олена Мусієнко, член правління "Демократія в дії"

Юлія Чаплінська, журналістка радіо "Культура"

Олександра Головчанська, доцент Національний  медичний університет імені О.О.Богомольця

Ярина Закальська, фольклорист, Київський національний університет імені Тараса Шевченка 

Олена Оногда, провідна наукова співробітниця, ДП НКММК "Мистецький арсенал"

Юлія Вишницька, доцент кафедри світової літератури Інституту філології, доктор філологічних наук, Київський університет імені Бориса Грінченка 

Світлана Бадера, голова ГО "ЛІРОС"

Ярослава Ткачук, генеральний директор, Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й.Кобринського

Оксана Коваленко, науковий співробітник, НАН України 

Станіслав Обушенко, підприємець, Творча майстерня

Петро Гончар, генеральний директор, Національний центр народної культури ''Музей Івана Гончара"

Євген Повєткін, бібліотекар, Центральна бібліотека ім.Т.Г.Шевченка для дітей м.Києва

Леся Тимків, домогосподарка

Валентина Бочковська, директор Музею книги і друкарства України

Роман Чмелик, директор Львівського історичного музею

Тамара Кемська, мама Героя Небесної Сотні Сергія Кемського

Ігор Паньків, затупник з наукової роботи Генерального директора НМНАПУ

Олена Котляр, кураторка Відзнаки імені Олександра Капіноса, яку заснувала ГО "Родина Героїв "Небесної Сотні" 

Ірина Бодрик, керівник студії танцю "Несамовиті"

Ганна Рафальська, старша наукова співробітниця Національного музею історії України у Другій світовій війні

Яніна Гаврилова, голова правління Всеукраїнської асоціації гідів 

Кирило Галушко: Деякі міркування "фахового історика" щодо "Історії України від Діда Свирида"

Звісно, що ці міркування більше звернуті до тих добродіїв, хто ще не стикався із цією хвундаментальною працею. Але не завадить і давнім шанувальникам. Усе ж доробок Діда звернутий на широкий загал, життя триває і усілякі поточні «кон’юнктури» змінюються рік від року. А може там фахові історики, «міські» високочолі інтелектуали, а не «сільські дідугани» зневажливо сміються над цією «попсою».

Станіслав Росовецький: І все ж таки це сучасна біографія Шевченка

Я не проти Шевченка-пророка, і Шевченка-міфотворця, навіть Шевченка-шамана. Ніколи не погоджуся лише з ототожненням поета з кобзарем. Але теза, що Шевченко після заслання продовжував свою революційну діяльність борця за національне визволення свого народу - це явище історичної правди

Іван Синєпалов: Щоденник Скотта: пам'ятки на наступний рік

День розчарування. Розпогодилось, ніч була ясна, хоч і холодна, температура помітно ниже нуля, різкий вітер. Та невдовзі після старту ми вийшли на дуже погану поверхню. Поні часто загрузали в снігу по коліна, а нанесений хуртовиною м'який сніг лежав купами, спричиняючи сильне тертя полозів

Ольга Перебийніс: Драма Музею визвольної боротьби України

76 років тому - 14 лютого 1945 року авіація союзників бомбардувала Прагу. Серед кількох сотень празьких будівель, які були практично повністю зруйновані, був і Музей визвольної боротьби України. В результаті бомбардування було втрачено значну частину фондів, а те, що вціліло, пізніше було знищено, розпорошено, розкрадено, а також вивезено "освободітєлями" з НКВС до СРСР