Спецпроект

Анонс: конференція про 70-річчя Бабиного Яру

27 вересня у Київському Будинку вчителя відбудеться конференція "Бабин Яр: без пам'яті немає майбутнього", присвячена трагедії у Бабиному Яру.

Про це повідомляє "Пл атформа".

Доповіді будуть розділені на 2 блоки: перший розпочнеться о 10:00, другий - о 13:00.

І частина: Пам'ять про Бабин Яр

"Це сталося 70 років тому..." - Якоб Дов Блайх, Головний рабин Києва та України.
"Пам'ять та майбутнє" - Адріано Роккуччі, професор Університету Roma Tre, Генеральний Секретар Спільноти Святого Егідія.
"Бабин Яр: навіщо продовжувати пам'ятати" - Тимофій Кохан, Заступник Міністра культури і туризму України.
"Бабин Яр: вирішальна сторінка в історії Києва" - Мирослав Попович, академік, Директор Інституту філософії ім. Григорія Сковороди НАНУ.
"Бабин Яр і Шоа в Україні" - Анатолій Подольський, Директор Українського центру вивчення історії Голокосту.

ІІ частина: Заради майбутнього без дискримінації та насильства

"Людяність у безодні пекла" - Жанна Ковба, кандидат історичних наук.
"Олександр Глаголєв: друг-християнин євреїв" - Костянтин Сігов, Директор Центру європейських гуманітарних досліджень Національного університету "Києво-Могилянська академія".
"Пам'ять та історія: життя в тіні смерті" - Борис Забарко, голова Всеукраїнської організації євреїв - колишніх в'язнів концентраційних таборів і гетто.
"Молодь заради світу без насильства" - Данило Польовий, Друзі Спільноти Святого Егідія в Києві.

Деталі щодо заходу можна уточнити на сторінці події у Facebook.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.