Янукович хоче замок, де знімали "Трьох мушкетерів", під свою резиденцію

За дорученням президента України Віктора Януковича у Підгорецькому замку, на 3 поверсі, буде облаштовано президентську резиденцію.

Про це повідомляє ЗІК із посиланням на голову Львівської облдержадміністрації Михайла Цимбалюка.

А біля самого замку буде відновлено Гетьманський Заїзд - найстаріші в Україні заїзд і корчму, що збереглися з ХVII ст.

Ренесансний палац плюс укріплення бастіонного типу - збудовано у XVII сторіччі на замовлення коронного гетьмана Конєцпольського. Тут знімали "Трьох мушкетерів" із Боярським. Тут же вела бої дивізія "Галичина"

Також скоро до замку прибуде 8-метрова картина "Битва під Віднем", яка наразі реставрується в Королівському замку в Варшаві. Щоб встановити цю картину, у залі Підгорецького замку проводяться роботи з підняття стелі на кількадесят сантиметрів.

На реставрацію та збереження культурних пам'яток Львівщина потребує загалом 250 млн грн. Проте останні три роки з бюджету не надходило жодних коштів. Саме це, а також відсутність належної промоції заважає пертворити Олеський, Золочівський та Підгорецький замки на справжню перлину туристичної Львівщини.

Замки і храми Західної України з повітря (ФОТО)

Замки Львівщини є справді унікальним історичним спадком всієї України, та через відсутність коштів на догляд та реставрацію, цей спадок нищиться та втрачається.

Насамперед це стосується Золочівського замку, у якому в серпні 2011 року обвалився дах надбрамної споруди ХVII ст. Наразі пам'ятка закрита для відвідування і реставратори б'ють на сполох - якщо дах не відремонтують до початку зими, холод та негода завдадуть історичній пам'ятці непоправної шкоди. 

З висоти краще видно, чому архітектурний комплекс називається замком

Схожа проблема існує і в Підгорецькому замку, дах якого критий гонтом. Реставратори не хочуть змінювати історичний вигляд споруди, замінюючи гонт на бляху або черепицю. Проте гонт - це такий матеріал, який треба замінювати кожні двадцять п'ять років. До припинення фінансування вдалося замінити гонт лише на половині даху. Інша половина потребує нагального ремонту.

За належного догляду, замки можуть самі окупити своє існування, ще й приносити дохід державі, каже директор Львівської галереї мистецтв Борис Возницький. Адже щоденно їх відвідує 4-5 тис. людей. За тиждень один тільки Золочівський замок реалізовує квитків на суму 38 000 грн.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.