Спецпроект

В'ятрович презентує "Другу польсько-українську війну. 1942-47"

Історик Володимир В'ятрович презентує в Києво-Могилянській академії книгу "Друга польсько-українська війна. 1942-1947" - невідомі документи з архівів радянської та оунівської спецслужб і новий погляд на складні польсько-українські стосунки під час Другої світової війни.

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Презентація відбудеться 4 жовтня о 17:00 в Конгрегаційній залі Національного університету "Києво-Могилянська академія" (вул. Сковороди, 2).

Крім дослідження "Друга польсько-українська війна. 1942-1947", буде представлено двотомне зібрання документів з архівів Служби безпеки України, Гарвардського університету та Центру досліджень визвольного руху "Польсько-українські стосунки в 1942-1947 роках у документах ОУН та УПА".

У своїй книзі Володимир В'ятрович пише про малодосліджену сторінку історії - польсько-українську війну 1942-1947 років, розглядає причини, перебіг і наслідки довготривалого конфлікту між українцями та поляками на теренах сучасних Західної України та Східної Польщі. 

Показано вплив політичних процесів на перебіг військових дій, спроби налагодження співпраці між українцями й поляками під час та після Другої світової війни. Окрему увагу приділено ролі й місцю цієї війни в пам'яті обох народів. 

На презентації виступатимуть автор та відомі науковці та публічні інтелектуали:

Юрій Шаповал - доктор історичних наук, професор;
Ольга Гнатюк - відомий, науковець літературознавець-україніст, критик та перекладач;
Руслан Забілий - історик, директор Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького";
Ігор Ільюшин - історик, професор, завідувач кафедри міжнародних відносин Київського славістичного університету;
Владислав Гриневич - історик, старший науковий співробітник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України;
Сергій Квіт - ректор Національного університету "Києво-Могилянська академія";
Вахтанг Кіпіані - журналіст, головний редактор "Історичної правди";
Іван Патриляк - історик, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.