Для підтримки пам'яток Києва потрібно 2.000.000.000 грн щороку

Для підтримки пам'яток Києва в належному стані, щороку необхідно виділяти понад 2 млрд грн, стало відомо під час презентації Генерального плану до 2025 р., який планується прийняти замість чинного Генерального плану-2020.

Про це повідомляє голова постійної комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

"Тобто, за час дії Генплану місто має витратити на охорону і реабілітацію історичних споруд суму, адекватну двом київським бюджетам цього року. Думаю, є всі підстави вважати, що такого не станеться, зважаючи на те, що наразі на охорону пам'яток щороку виділяється не 2 млрд грн, а всього кілька мільйонів", - наголосив Бригинець.

Депутат пояснив, що через великі вилучання з столичного бюджету, які цього року сягали 8 млрд грн новий Генплан не вирішить питання охорони культурної спадщини і пам'ятки, швидше за все, руйнуватимуться й далі.

Прийняття київською владою Генерального плану очікується до Нового року.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.