Розпад СРСР і поява комп'ютера - головні події 1991-го за оцінкою росіян

Розпад СРСР і створення на його місці СНД сьогодні видається росіянам найголовнішою подією 1991 року (48%), свідчать результати опитування Всеросійського центру вивчення громадської думки (ВЦВГД).

Про це повідомляє "Інтерфакс".

Наступним важливою подією, на думку 40% респондентів, є серпневий путч - спроба усунути від влади Михайла Горбачова.

Соціологи відзначають, що інші події істотно менш значущі в цьому контексті. Причому випуск першого персонального комп'ютера видається опитаним більш важливим (17%), ніж референдум про збереження СРСР, укладення США і СРСР Договору про скорочення стратегічних озброєнь і той факт, що Борис Єльцин очолив "уряд реформ" (по 15%).

Найменш важливими подіями 1991 року росіяни вважають заборону діяльності КПРС (10%), військову операцію "Буря в пустелі" (9%) і розпуск Організації Варшавського договору (5%).

Чим молодші респонденти, тим важче їм оцінити, які події 1991 року найбільш важливі - на це питання "важко відповісти" 30% 18-24-річних і тільки 7% літніх.

У ряді випадків, одні події відіграють велику роль для молоді, інші - для респондентів пенсійного віку. Так, розпад СРСР, путч серпня 1991 року і референдум про збереження СРСР частіше вважають найважливішими подіями того часу саме літні росіяни (56%, 52% і 24% відповідно).

Для молоді, у свою чергу, більш важливими в контексті історії представляються випуск персонального комп'ютера (23-24%) і операція "Буря в пустелі" (24%).

Опитування ВЦВГД було проведено 13-14 серпня в 46 суб'єктах РФ.

За результатами іншого опитування, проведеного в березні 2011 року, 31% росіян був ображений на Михайла Горбачова за розпад СРСР, а 10% були вдячні йому за впровадження демократичних свобод.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.