КИЇВРАДА ВІДМОВИЛАСЯ ПОВЕРТАТИ ІСТОРИЧНІ НАЗВИ ВУЛИЦЬ

Kиївська міська рада відклала питання про перейменування 10 вулиць у столиці.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

Проект рішення про перейменування 10 вулиць відправлений на доопрацювання - передбачається, що будуть проведені громадські слухання з обговорення назв, які пропонується повернути вулицям.

Нагадаємо, що член комісії з питань найменувань та пам’ятних знаків КМДА, голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець анонсував, що сьогодні Київрада збирається повернути історичні назви 10 вулицям і площам.

Зокрема, вулицю Фрунзе пропонувалося перейменувати на Кирилівську, вулицю Дмитрова - в Ділову, вулицю Воровського - в Бульварно-Кудрявську, а вулицю Червоноармійську - на Велику Васильківську.

Крім того, вулиці Аїстова пропонувалося повернути історичну назву Іпсіланті, вулиці Аніщенко - Левандівська, вулиці Андрія Іванова - провулок Бутишева, а площу Фрунзе перейменувати в площу Петропавловську.

Пропонувалося також вулицю Вєтрова перейменувати на вулицю Назаровской, а провулок Делегатський - в Федоровський.

У червні 2011 року комісія з питань найменувань та пам'ятних знаків КМДА рекомендувала Київраді перейменувати лівобережні вулицю Серафимовича і бульвар Давидова на вулицю Івана Миколайчука та бульвар Віктора Некрасова.

У жовтні комісія підтримала пропозицію перейменувати вулицю маршала Малиновського в Оболонському районі міста Києва на вулицю Олександра Архипенка.

У грудні 2010 року Бригинець заявляв, що сусідні з вулицею Малиновського вулиці угорських комуністів Мате Залки і Лайоша Гавро на Оболоні буде перейменовано на честь Романа Шухевича і Ярослава Стецька.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.