Янукович пропонує легалізувати приватні археологічні колекції

Президент України Вiктор Янукович наголошує на необхiдностi легалiзацiї приватних археологiчних колекцiй i внесення їх до музейних реєстрiв України.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

На засiданнi громадської гуманiтарної ради при президентовi України в п'ятницю В. Янукович констатував факт зростання попиту на артефакти i розширення мережi їх незаконного видобутку.

Зокрема, йдеться про "нерухомi археологiчнi об'єкти".

Лопатою і детектором. Чорні археологи замінюють офіційних

"Така практика (незаконнi розкопки - IФ) є неприпустимою, оскiльки тягне за собою втрату безцiнних для iсторiї, держави i всього людства об'єктiв археологiчної спадщини та негативно вiдображається на iмiджi України", - зазначив президент.

На думку глави держави, необхiдно знайти розумний баланс iнтересiв громадянського суспiльства, держави i приватних колекцiонерiв для збереження об'єктiв археологiчної спадщини.

Зокрема, президент запропонував легалiзувати приватнi археологiчнi колекцiї та розглянути варiанти можливостi їх реєстрацiї у музейних фондах України. 

Чорним археологам, які відкопали скарб вікінгів, висунуто звинувачення в крадіжці

Нагадаємо, у грудні 2010 року адміністрація президента вимагала повернення з США приватної колекції скфіського золота "Платар".

У квітні 2011 року чорні археологи хотіли продати відкопаний архів УПА за 500 тисяч гривень.

У травні повідомлялося, що кримська міліція відмовляється порушувати справи проти чорних археологів.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.