У ХАРКОВІ ПЕРЕЙМЕНУВАЛИ ПЛОЩУ КАРЛА МАРКСА

Одна з найстаріших площ Харкова - Карла Маркса - відтепер носитиме назву, дану ще до Жовтневої революції - Благовіщенська.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

Таке рішення прийняли депутати Харківської міськради. Фракція комуністів утрималася від голосування, щоб "не створювати черговий прецедент спробам перейменування всього міста Харкова".

"Геннадій Адольфович (мер Харкова Геннадій Кернес - ІП), який очолює топонімічну комісію, знає, скільки надходить різних пропозицій з перейменування, аж до найабсурдніших. Хіба що центральній вулиці Харкова ще не запропонували повернути історичну назву Гітлерштрассе", - мотивував позицію фракції КПУ депутат Володимир Лушницький.

Кернес заявив, що не вважає рішення про перейменування площі політичним.

"Я вважаю, що прийшов час поставити все на свої місця, - сказав Кернес. - Рішення про перейменування площі Карла Маркса і повернення їй історичної назви - не моє, а топонімічної комісії. Благовіщенська площа з'явилася в 40-х роках ХVIII століття. Остаточний вигляд вона отримала у ХХ столітті. Де зв'язок між її формуванням і Карлом Марксом? Благовіщенський собор є однією з перлин Харкова. Я думаю, це правильне рішення - повернути цій площі назву Благовіщенська".

Благовіщенський собор Харкова

У лютому 2011 Харківська міська топонімічна комісія відмовилася перейменовувати об'єкти, названі на честь Григорія Котовського та Михайла Калініна. У липні комісія рекомендувала - а міськрада Харкова підтримала пропозицію - назвати сквер на околиці міста іменем Радянської України.

Також керівник комісії і міський голова Геннадій Кернес заявляв про наміри встановити в Харкові пам'ятники співакові Володимиру Висоцькому і артистці Людмилі Гурченко.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.