У представництві ЄС презентували шкільний проект "Я пам'ятаю"

У представництві Європейського Союзу в Україні відбулася перша майстерня зі збереження історичної пам’яті в рамках проекту "Я пам'ятаю".

На першу майстерню зібралися школярі та їхні опікуни-вчителі з найбільш активних євроклубів різних областей України.

До участі в майстерні за конкурсом, оголошеним в рамках проекту “Залучення молодіжних європейських клубів до збереження історичної пам'яті в Україні”, було відібрано 30 представників найбільш активних Євроклубів з різних областей України, що впродовж вересня 2011 року провели інтерв’ю зі свідками Другої світової війни, та надіслали матеріали для розміщення на сайті проекту - iremember.org.ua.

Редактор "Історичної Правди" Павло Солодько розповів про аналогічні проекти ІП - "1939-1945: неписана історія" та "1932-33: історія Голоду" - присвячені збереженню родинних переказів про важливі сторінки історії України.

Керівник проекту зі збереження історичної пам'яті, кандидат історичних наук Вікторія Калашнікова зазначила, що за підсумками початкової майстерні буде вдосконалено методичні рекомендації та оголошено новий конкурс проектів для євроклубів зі збереження історичної пам'яті та діалогу між поколіннями.

Проект "Я пам'ятаю" втілює громадяська організація “Українська асоціація європейських студій” за підтримки міжнародного фонду “Взаєморозуміння і толерантність”.

Євроклуби - молодіжні організації, спрямовані на інтеграцію молоді до ініціатив ЄС; в Україні підтримуються представництвом Євросоюзу та Міносвіти. Загалом в Україні діє близько 1000 євроклубів.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.