У Києві вшанували воїнів Другого Зимового походу (ФОТО)

З нагоди 90-ліття подій під Базаром Київська міська організація Спілки Української Молоді в Україні провела ряд заходів, що були спрямовані на поширення інформації про “Листопадовий рейд” 1921 року серед мешканців столиці.

Про це повідомляє благодійна ініціатива "Героїка".

18 листопада у приміщенні недільної школи парафії УПЦ КП “Неопалима Купина” відбулась зустріч з істориком Ярославом Тинченком. Присутні близько години спілкувались із дослідником на тему Листопадового рейду і ставили питання про події осені 1921 р.

Після бесіди були продемонстровані дві документальні стрічки: "Похід у безсмертя" та "Собор на крові", які розповідають про Перші Визвольні змагання (1917-1921 рр).

Біля пам'ятника офіцерам Армії УНР

У неділю, 20 листопада, панотець Віктор (Мілейко) відправив панахиду за Героями Базару біля пам'ятника "Старшинам Армії УНР - уродженцям м. Києва". Прикметно, що один старшина-киянин, ім'я якого викарбовано на постаменті, - є воїном з числа Героїв Базару. Йдеться про Анастасія Яська

ДОВІДКА:

Другий Зимовий похід Армії УНР. У жовтні 1921 командуванням Армії УНР було розроблено план, який передбачав надання воєнної допомоги партизанському рухові в Україні. Активні дії повстанських загонів повинні були перешкодити вивезенню продовольства з України в Росію і тим самим врятувати населення від голоду 1921-1922 рр.

Стратегічним завданням операції було підняття всенародного повстання і повалення більшовицького режиму в Україні. Ця акція ввійшла в історію під назвою Другий зимовий похід Армії УНР або Листопадовий рейд.

Ясько Анастас Стефанович. Народився 1896 р. у м. Київ. Українець. Слюсар. Закінчив Київську школу прапорщиків. Безпартійний. В українській армії з 1918 р. Був інтернований у таборах Ланцут, Александров Куявський і Стшалково (Польща). Під час Другого Зимового походу - в. о. командира 3-ї сотні 2-ї бригади 4-ї Київської дивізії. Будучи пораненим, потрапив у полон 16 листопада 1921 р. Розстріляний 23 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 12 березня 1998 р.

 

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.