Збирають кошти на придбання техніки для музею в Холодному Яру

Громадське об’єднання "Українська альтернатива" оголосило акцію зі збору коштів на придбання компʼютерної техніки краєзнавчому музею у селі Медведівка Черкаської області (Холодний Яр).

Музей входить до складу Національного історико-культурного заповідника "Чигирин".

В результаті акції музей отримає необхідну оргтехніку: комп’ютер, обладнання для інтернету та принтер, яких наразі там немає зовсім. Цей захід стане продовженням низки акцій, що проводить ГО "Українська альтернатива" з метою допомоги інституціям, які зберігають і поширюють памʼять про героїчні сторінки нашої історії.

Село Медведівка вирізняється не лише своїм місцем на карті – а свого часу воно було одним із центрів Коліївщини - але й кількістю історичних обʼєктів, які збереглися на сьогодні.

У краєзнавчому музеї зібрана багата експозиція з історії Холодного Яру. Однак, як і більшість провінційних музеїв, медведівський тримається завдяки наполегливості та гідному пошани ентузіазму його працівників.

За роки роботи музею була віднайдена та зібрана велика кількість матеріалів, які за браком компʼютера, лишаються невідомими широкому загалу. Можна сподіватися, що отримавши необхідну техніку, музей нарешті створить власний сайт і зможе представити експозицію зацікавленій громадськості.

"Історична Правда" підтверджує унікальність музею у Медведівці і фаховість його керівника - Богдана Легоняка. До речі, саме пан Богдан надав прихисток редактору ІП, коли той їздив робити репортаж із Холодного Яру.

Доброчинні внески можна переказати на банківський рахунок, який можна побачити на сайті ініціативи.

У березні 2011 "Українська альтернатива" провела доброчинну акцію з розміщення 122 ікон на Аскольдовій могилі.

Листи з Праги. 1968 рік у матеріалах КГБ

У 1968 році українці усе більш гостро реагували на події у Чехословаччині. У колись таємних архівах КГБ збереглися тисячі сторінок, на яких оперативники доповідали про різні форми нелояльності та спротиву українців. Були і ті, хто підтримав радянську окупацію ЧССР.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.