У ВАРШАВІ І ТБІЛІСІ ВСТАНОВИЛИ ПАМ'ЯТНИКИ РЕЙГАНУ (фото, відео)

У столицях Польщі і Грузії поставлено пам'ятники Рональду Рейгану - президенту США, який доклався до розвалу СРСР і ліквідації соціалістичного табору у Європі.

Про це повідомляють "Телевізія Польська" і "Руставі 2".

Пам'ятник у Варшаві, розташований навпроти посольства США, відкрив колишній лідер робітничої профспілки "Солідарність" Лєх Валенса.

Під час відкриття монументу було зачитано лист президента Польщі Броніслава Коморовського, який підкреслив "неоціненний внесок" Рейгана у новітню історію Польщі: "Він був головою США в часи, коли конфронтація між Сходом і Заходом набрала нової динаміки, і в тих умовах як лідер вільного світу проводив рішучу і послідовну антикомуністичну політику".

 Фото: fakty.interia.pl

Пам'ятник висотою більше трьох метрів представляє Рональда Рейгана за трибуною - як нагадування про його промову перед Бранденбурзькою брамою в Берліні у 1987 року, де він закликав радянського лідера Михайла Горбачова відкрити мур між Західною і Східною Німеччиною.

Тим часом у парку в центрі Тбілісі встановили бронзову скульптуру у вигляді американського президента, який сидить на лавці. Його цитата "Свобода - це справа кожного покоління" вибита грузинською та англійською на постаменті.

Бронзового Рейгана встановлюють у Тбілісі

Офіційне відкриття пам'ятника заплановане на 23 листопада.

Нагадаємо, що в липні 2011 року вулиця Рейгана з'явилася у Празі.

Рональд Рейган - 40-ий президент США (1981-1989), який спровокував економічну кризу в СРСР, змусивши радянське керівництво нарощувати гонку озброєнь.

Рейган на обкладинках американських ЗМІ (ФОТО)

Листи з Праги. 1968 рік у матеріалах КГБ

У 1968 році українці усе більш гостро реагували на події у Чехословаччині. У колись таємних архівах КГБ збереглися тисячі сторінок, на яких оперативники доповідали про різні форми нелояльності та спротиву українців. Були і ті, хто підтримав радянську окупацію ЧССР.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.