Встановленого Міхалковим гіпсового Столипіна порубали шаблею

У ніч на понеділок невідомі "осквернили барельєф" Петра Столипіна, що знаходиться у будівлі колишньої клініки Маковського на вулиці Гончара.

Про це повідомляє прес-служба посольства РФ в Україні.

За інформацією представництва, барельєф серйозно постраждав.

"Вандали наносили по ньому удари, від яких на зображенні залишилися сліди, подібні до шабельних ран", - зазначили в посольстві.

У прес-службі зауважили, що вандали "зайняли своє місце в історії поруч з убивцями Столипіна, і тими, хто закочував його могилу в асфальт у 1961 році".

В посольстві також підкреслили, що "меморіальної дошки на колишній клініці Маковського, як би на неї не зазіхали, висіти вічно, а на відновленій могилі Столипіна у Києво-Печерській Лаврі завжди бути живим квітам".

Нагадаємо, що гіпсову меморіальну дошку на будинку за адресою Олеся Гончара, 33 (зараз у цій будівлі розміщується головний офіс партії "Народний Рух України), повісили під охороною міліції у вересні 2011 року невідомі люди за участю російського режисера Нікіти Міхалкова - з нагоди 100-річчя з дня убивства Столипіна у Київській опері.

Заступник голови НРУ Роман Сушко тоді висловив думку, що це провокація: "Раптом рухівці візьмуть молотки і почнуть бити".

Тоді ж прем'єр-міністр Микола Азаров назвав Столипіна "видатним державним діячем і реформатором".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.