Спецпроект

Лауреатом премії імені Джеймса Мейса став Сергій Грабовський

Третім лауреатом премії "За громадянську позицію" імені Джеймса Мейса став публіцист Сергій Грабовський.

 

Про це повідомляє "Телекритика".

Його кандидатуру майже одностайно підтримали члени журі. Премію Сергію Грабовському вручать 24 листопада в редакції газети "День", яка є організатором премії.

На думку голови журі, публіциста і дипломата Юрія Щербака, рішення про присудження премії Сергію Грабовському є на сьогодні найбільш адекватним: "Він дає блискучі коментарі як з приводу історичних подій минулого, так і з приводу актуальних питань сьогодення, що хвилюють суспільство".

Премія "За громадянську позицію" підтримує авторів, чиї публіцистичні праці сприяють утвердженню історичної пам'яті народу, його національної самосвідомості, а також визнанню Голодомору геноцидом проти українців. Тобто того, над чим працював дослідник Голодомору 1932-1933-го років, журналіст "Дня" Джеймс Мейс.

 

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.