Google присвятив головну сторінку уродженцю Львова (ФОТО)

Cьогоднішній "дудл" - картинка-заставка на головній сторінці пошукової системи Google - присвячена Станіславу Лему.

Про це повідомляє офіційний блог Google.

Станіслав Лем є одним із найвідоміших і найбільш впливових письменників жанру наукової фантастики. Його твори перекладено більш ніж 40 мовами; продано понад 30 мільйонів примірників його книжок. За його "Солярісом" знято фільми і в СРСР, і в Голлівуді.

"Дудл"-гра

Цього року виповнюється 90 років від дня народження Лема, а сьогодні – 60-та річниця публікації його першої книжки "Астронавти".

 Скріншот

На створення сьогоднішнього "дудла" компанію надихнула "Кіберіада" – серія оповідань про двох винахідливих "конструкторів", Трурля та Кляпавція.

Видання "Кіберіади" 1990 року. Київ, видавництво "Дніпро"

"Оповідання Лема можуть бути похмурими, але "Кіберіада" відносно легка й оптимістична, хоч у ній автор також торкається філософських тем, які й в інших його творах, – зазначає Софія Фостер-Діміно, яка малює "дудли". – На малюнки в такому стилі мене надихнув відомий польський художник Даніель Мроз, чиїми роботами проілюстровано не одне видання цієї книжки".

Ця заставка-картина також є ігровою. "Ця маленька гра буде іншою щоразу, як ви в неї гратимете, – на нашу думку, це якнайбільш відповідає футуристичному світові "Кіберіади", – каже Марцін Віхарі – перший, хто висунув ідею присвяченої Лемові заставки, а відтак був відповідальним за втілення її в життя. – Серед малюнків є один, намальований самим Лемом. Спробуйте вгадати, який саме".

 Софія: "Ця гравюра з видання “Кіберіади” 1972 року викликає ще більше почуттів, коли ви пригадаєте, що ілюстратор Даніель Мроз малював Трурля з самого Лема"

Сьогоднішній "дудл" створено у співпраці із спадкоємцями Лема та донькою Даніеля Мроза Луцією Мроз-Райнох.

Cтаніслав Лем (1921-2006) - письменник-фантаст, найпопулярніший польськомовний письменник за кількістю перекладів. Народився у Львові, учився у 2-ій гімназії (нині СШ №8 на вулиці Підвальній). Про свої дитячі та юнацькі роки у Львові розповів у повісті "Високий Замок" (1966).

 Скріншот із гри

Почитати Лема українською можна тут.

Раніше Google робив заставки-"дудли", присвячені Дню Незалежності України і ювілею Івана Котляревського.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.