Накладено арешт на квартиру Бориса Гмирі

На квартиру відомого оперного співака Бориса Гмирі накладено арешт за борги.

Про це повідомляє спадкоємиця Бориса Гмирі Ганна Принц.

"Статусу музею, попри всі звертання до влади, квартирі співака не надано, - йдеться в заяві. - Саме помешкання в центрі столиці перебуває в не просто аварійному, а катастрофічному стані".

Проблема полягає в тому, йдеться в заяві, що Міністерство культури не змогло вчасно викупити видання "Борис Гмиря. Щоденники" для бібліотек України.  Аби викупити тираж у видавництва "Фоліо", Ганна Принц змушена була позичити гроші у громадянина Чехії Юзефа Вондроушева, сподіваючись, що міністерство все-таки виконає свої обіцянки.

Борис Гмиря виконує народний романс "Ніч яка місячна". 1962 рік

Але час угоди по боргах, позичальник через судові рішення вимагає вже не тільки повернення боргу, а й відшкодування й пені через продаж майна й квартири.  

Сьогодні надійшла постанова виконавчої служби Шевченківського району про накладення арешту на спадщину Бориса Гмирі.

Борис Гмиря (1903-1969) - всесвітньо відомий український оперний і камерний співак (бас-кантанте). Народний артист СРСР (1951). Протягом 1947-1975 рр. радянська фірма грамзапису "Мелодія" випустила 7 мільярдів платівок Гмирі.

Нагадаємо, що у липні 2011 року КМДА не захотіла віддавати в державне управління квартиру-музей Павла Тичини, хоча й не могла сплатити 16 тисяч грн за оренду приміщення.

Листи з Праги. 1968 рік у матеріалах КГБ

У 1968 році українці усе більш гостро реагували на події у Чехословаччині. У колись таємних архівах КГБ збереглися тисячі сторінок, на яких оперативники доповідали про різні форми нелояльності та спротиву українців. Були і ті, хто підтримав радянську окупацію ЧССР.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.