Спецпроект

КМДА не хоче віддавати державі музей-квартиру Тичини

КМДА звернулась до комісії Київради з питань культури та туризму з проханням скасувати рішення Київради "Про передачу до державної власності Літературно-меморіального музею - квартири П.Г.Тичини в м.Києві".

Про це ІП повідомив голова комісії Олександр Бригинець. 

За словами Бригинця, комісія не підтримала позицію КМДА і закликала владу виконати рішення Київради.

"Позиція київської влади дивна: з одного боку КМДА не хоче віддавати музей і робить все, щоб музей не набув статусу державного, з іншого боку вона не може знайти в своєму бюджеті достатньо грошей, щоб профінансувати цей та інші музеї, - сказав Бригинець. - От і виходить такий пінг-понг під гаслом "сам не гам, і іншому не дам".

Депутат пояснив, що передача музею до державної власності могла покращити стан закладу культури.

Свого часу Кабмін сам звернувся до Київради з пропозицією передати музей до державної власності, адже Міністерство культури планувало об'єднати цей музей з кількома іншими музеями присвяченими П.Тичині, надавши їм статусу філій.

П'ять Тичин: до 120-річчя з дня народження поета (ВІРШІ)

"Після прийняття рішення про передачу музею до держвласності ми зітхнули з полегшенням, оскільки можна було не боятися, що через халатне ставлення київської влади до цього музею він рано чи пізно втратить приміщення у самому центрі столиці площею у 150 кв. м і в ньому поселиться якийсь чиновник чи олігарх, - зазначив Бригинець. - Сьогодні, якщо передача музею в держвласність не відбудеться, як цього хоче його колектив, виключити такий розвиток подій не можна".

Раніше літературно-меморіальний музей-квартира Павла Тичини, який знаходиться на вулиці Терещенківській, 5 у Києві, отримав ордер про примусове виселення. Причиною була несплата оренди приміщення у сумі 16 тис. грн., які сама ж КМДА не виділила вчасно.

Полковник Альфред Бізанц. Нотатки з внутрішньої тюрми мдб урср

Доля Альфреда Бізанца схожа з історією австрійського ерцгерцога Вільгельма Франца фон Габсбурга-Лотрінґена, відомого як Василь Вишиваний, який став полковником Легіону УСС і зіграв помітну роль в українському національно-визвольному русі. Той так само починав успішну кар'єру в австро-угорській армії, потім командував різними формуваннями у складі Української галицької армії та Армії УНР, після завершення Другої світової був схоплений працівниками СМЕРШ у Відні, доправлений для провадження слідства до Києва та обвинувачений у співпраці з низкою іноземних розвідок.

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.

Кіндрат Полуведько. Арешт у Харкові як відлуння гучного вбивства у Роттердамі

Після кількох бесід із чекістами Афанасій Іващенко став агентом на псевдо "Вчитель" і погодився ввести свого "товариша по партії" Павла Полуведька в коло керівних діячів закордонного центру УПСР у Празі. Для виведення за кордон їм придумали відповідну "легенду". Оскільки слідство за справою Кіндрата Полуведька завершилося і йому "світило" так само 5 років заслання у віддалених регіонах срср, перед друзями й колегами наочно продемонстрували сцену його відправлення до місця відбування покарання.