В США померла донька Сталіна (ФОТО)

На 85-му році життя померла дочка радянського лідера Йосипа Сталіна Світлана Аллілуєва, яка втекла з СРСР у 1967-му - спершу в Швейцрію, а потім у США, де мешкала під іменем Лана Пітерс.

Про це Російській службі Бі-бі-сі повідомив представник адміністрації округу Річленд американського штату Вісконсін.

"Я можу лише підтвердити, що вона померла 22 листопада", - сказав Бі-бі-сі юридичний представник округу Бен Саутвік.

За словами судді-коронера Мері Тернер, Аллілуєва, яка жила в США під ім’ям Лана Пітерс, померла в будинку пристарілих.

Раніше у неї було діагностовано рак прямої кишки.

Лана Пітерс

Інформація про можливу смерть дочки Сталіна з’явилася в мережі і раніше, пише газета New York Times, однак місцева похоронна фірма, яка, імовірно займалася організацією траурних заходів, відмовилася підтвердити смерть Лани Пітерс.

Представники влади Вісконсіна припускали навіть, що вона померла кілька місяців тому.

Спроби з’ясувати подробиці по телефону у її дочки, Ольги Пітерс, яка взяла собі ім’я Кріз Еванс, також ні до чого не привели.

Світлана Сталіна народилася 22 лютого 1926 року в Ленінграді.

Після смерті батька в 1953 році вона взяла прізвище матері і стала Світланою Аллілуєвою.

Вона закінчила історичний факультет МДУ та аспірантуру Академії суспільних наук при ЦК КПРС, після чого працювала перекладачем з англійської мови та літературним редактором, пише РІА "Новості".

1967 року Світлана Аллілуєва, поїхавши до Індії, щоб взяти участь у похоронах Браджеша Сінгха, якого в деяких інтерв’ю називала своїм чоловіком, відмовилася повертатися до СРСР.

Переїзд на Захід і подальша публікація книжки "Двадцять листів другу" (1967), в якій Аллілуєва згадувала про свого батька і кремлівське життя, викликали світову сенсацію.

 Світлана Сталіна (посередині) з братом і батьком

На деякий час вона зупинилася в Швейцарії, потім жила в США.

1970 року вийшла заміж за американського архітектора В.В.Пітерса, народила доньку, незабаром розлучилася, але зберегла за собою ім’я Лана Пітерс.

Більше про Світлану Аллілуєву та її життя читайте на "Історичній Правді".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.