Тернопільські чиновники припинили продаж зошитів зі Сталіним

У Тернополі після втручання управління торгівлі припинено продаж зошитів із зображенням Сталіна.

Про це повідомляє Тиждень із посиланням на начальника міського управління торгівлі Василя Хоминця.

За словами Хоминця, відразу після того, як до міської ради надійшло повідомлення про те, що в одній з торгових мереж продають зошити із зображенням Йосипа Сталіна, відбулася зустріч з підприємцями, причетними до реалізації цих зошитів.

"Ми пояснили, що у людей зі здоровим глуздом особистість диктатора викликає лише негативні емоції. Після цього вони зняли ці зошити з реалізації та повернули їх в інше місто на склад", - сказав він.

"За словами продавців, з часу надходження цієї партії вони встигли продати близько 10 зошитів. Підприємці пообіцяли, що в майбутньому така ситуація не повториться", - додав Хоминець.

Як повідомлялось, згідно з вихідними даними, зошити російського видавництва в Україні поширює фірма-продавець з Дніпропетровська.

Зошити є складовою серії зошитів "Гламурні лідери", на яких зображені лідери різних країн соціалістичного табору XX сторіччя (Сталін, Ленін, Фідель Кастро, Мао Цзедун) з їхніми біографіями.

Нагадаємо, учора сувенірні крамниці аеропорту "Бориспіль" припинили продавати ляльки у вигляді Сталіна.

У листопаді 2010 року в російському місті Перм з санкції прокуратури було спалено тираж шкільних зошитів, на обкладинках яких була розміщена інформація про те, що нацистські пілоти часів Другої світової війни вважаються кращими, ніж радянські.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.