Тернопільські чиновники припинили продаж зошитів зі Сталіним

У Тернополі після втручання управління торгівлі припинено продаж зошитів із зображенням Сталіна.

Про це повідомляє Тиждень із посиланням на начальника міського управління торгівлі Василя Хоминця.

За словами Хоминця, відразу після того, як до міської ради надійшло повідомлення про те, що в одній з торгових мереж продають зошити із зображенням Йосипа Сталіна, відбулася зустріч з підприємцями, причетними до реалізації цих зошитів.

"Ми пояснили, що у людей зі здоровим глуздом особистість диктатора викликає лише негативні емоції. Після цього вони зняли ці зошити з реалізації та повернули їх в інше місто на склад", - сказав він.

"За словами продавців, з часу надходження цієї партії вони встигли продати близько 10 зошитів. Підприємці пообіцяли, що в майбутньому така ситуація не повториться", - додав Хоминець.

Як повідомлялось, згідно з вихідними даними, зошити російського видавництва в Україні поширює фірма-продавець з Дніпропетровська.

Зошити є складовою серії зошитів "Гламурні лідери", на яких зображені лідери різних країн соціалістичного табору XX сторіччя (Сталін, Ленін, Фідель Кастро, Мао Цзедун) з їхніми біографіями.

Нагадаємо, учора сувенірні крамниці аеропорту "Бориспіль" припинили продавати ляльки у вигляді Сталіна.

У листопаді 2010 року в російському місті Перм з санкції прокуратури було спалено тираж шкільних зошитів, на обкладинках яких була розміщена інформація про те, що нацистські пілоти часів Другої світової війни вважаються кращими, ніж радянські.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.