У Києві реконструюватимуть садибу Крістера (ФОТО)

У Києві почали розбирати легендарний Будинок Крістера на вул. Осиповського, 2-а, побудований іще у 1880 році для саксонського ткача і садівника Вільгельма Крістера.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

 

"Сподіваюсь, що дерев’яний будинок, розберуть, відремонтують і зберуть знову, адже свого часу був погоджений проект реставрації цього будинку, - зазначив депутат. - На жаль, ймовірність того дуже мала, оскільки за всю сучасну історію Києва такого ще не було".

 Садиба Крістера

Будівлю визнали пам’яткою культурної спадщини в 2001 році. Довгий час вона нікому не належала. Головне управління культурної спадщини намагалось взяти будівлю на свій баланс, але право на нього висунули інші власники: Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України, який знаходиться поруч.

"Парадоксально, що приклад тих, хто нищить пам’ятки, наслідує навіть Національна академія наук України, - наголосив Бригинець. - Схоже, нищення київських пам’яток стало справжньою епідемією".

Тим часом краєзнавець Михайло Кальницький у своєму блозі повідомив, що будинок буде відреставровано.

"Щойно отримав дзвінок від колеги з діяльності в охороні пам'яток Сергія Юрченко, - пише києвознавець. - Він повідомив, що будинок Крістерів розбирають не заради нового будівництва на його місці, але на предмет видалення поточених шашелем дерев'яних конструкцій. Різьблені деталі зберігають, є обміри, фіксації і архівний проект будинку. Так що він повинен бути відновлений у колишньому вигляді (цим займається керований Сергієм Юрченко інститут)".

Фото: ЖЖ serj-32

Вільгельм Крістер – людина, яка розпочала перетворення Києва на місто-сад. Він вирощував у Києві химерні рослини і навіть виноград. Двоповерхову дерев`яну садибу Крістера, за словами києвознавців, можна по праву називати архітектурно-історичним шедевром.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.