Збирають гроші на книгу німецького офіцера про Дивізію "Галичина"

Часопис "Вісті комбатанта" збирає пожертви на видання українського перекладу книги Вольфа-Дітріха Гайке "Українська Дивізія "Галичина".

Про це "Історичній Правді" повідомив редактор електронної версії "Вістей комбатанта" Ігор Аркуша.

Вольф-Дітріх Гайке був офіцером у штабі 14-ої гренадерської дивізії військ СС "Галичина" (вона ж 1-ша Українська). У своїй книзі автор розглядає це формування як бойову одиницю, дає характеристику українським воякам із погляду військового, без жодних політично-ідеологічних нашарувань. Він описує бойовий шлях дивізії від створення до здачі в полон західним союзникам.

Книга проілюстрована архівними фото і мапами бойових дій всього шляху дивізії. Гайке наголошує на відмінностях українського вояка від німецького, його перевагах і недоліках, дає аналіз стосунків між німцями і українцями, характеризує поведінку одних і других в бою.

"Видання книги в Україні дало б можливість українцеві ознайомитися безпосередньо із поглядом очевидців подій, а особливо, якщо він незаангажований в жодній політичній партії", - вважає Ігор Аркуша.

В лісах під Бродами. Подорож місцями боїв дивізії "Галичина"

Книжка була видана німецькою, англійською мовами, а українською – тільки у канадському виданні, в перекладі Романа Колісника, нинішнього головного редактора міжнародного часопису "Вісті Комбатанта".

"Є можливість розіслати безкоштовно близько 50 примірників по наукових бібліотеках України, а також у бібліотеки: Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Держкомінформу, Національна бібліотека ім. Вернадського, Національна парламентська бібліотека, Книжкова палата й інші, - повідомляє Аркуша. - Ім’я жертводавця, за його бажанням, буде вписано в одній із сторінок книжки".

Щоб дізнатися, як перерахувати кошти, пишіть на електронну пошту aingwar А gmail.com

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.