В Африці знайшли найдавніший у світі матрац

Південноафриканські і німецькі археологи виявили при розкопках в південноафриканській печері Сібуду найдавніший у світі матрац віком 77 тисяч років.

Про це повідомляє "Кореспондент" із посиланням на журнал Science.

Вчені простежили за зміною традицій плетіння та використання "матраців" протягом наступних 20 тисяч років і опублікували свої висновки в статті в журналі .

Лін Ведлі з університету Вітватерсранда в місті Йоганнесбург (ПАР) і його колеги відзначають, що наші древні предки ретельно вибирали інгредієнти для матраців: вони використовували траву, запах якої добре відлякував комах, і періодично замінювали зношені частини підстилки.

Група Уедлі почала розкопки в печері Сібуду ще в 1998 році. Вона знаходиться приблизно в 40 кілометрах від Дурбана, в північній частині провінції Квазулу-Наталь. За останні десять років печера придбала популярність серед археологів - тут було знайдено безліч знарядь праці і скам'янілостей, що відносяться до середньої кам'яної доби.

У березні археологи виявили в Сібуду 15 шарів породи, в яких збереглися скам'янілі залишки рослинності - листя, стебел і інших частин рослин. Як відзначають вчені, залишки рослин були розташовані досить щільно і впорядковано, що вказує на рукотворний характер скам'янілостей. Штучне походження матраців підтверджується тим, що всередині кожного шару зеленої підстилки вчені знаходили безліч обгорілих фрагментів кісток і оброблених каменів.

Ведлі і його колеги проаналізували структуру і рослинний склад цих матраців за допомогою скануючого електронного мікроскопа.

Дно матраца було покрито стеблами меч-трави та осоки. Ці рослини зустрічаються тільки у вологих і добре освітлених умовах і не можуть рости в сухий і темній печері. Сліди глини в залишках матраца говорять про те, що його вміст стародавні люди добували на березі сусідньої річки Утонгаті.

Поверхня матраца була покрита листям рослини із сімейства лаврових Cryptocarya woodii, чий запах відлякував комах. По всій видимості, таке покриття дозволяло нашим древнім родичам не турбуватися про комарів та інших кровососів.

Наступні шари збереглися набагато гірше, оскільки складаються в основному із золи та попелу. Як припускають дослідники, жителі печери Сібуду почали регулярно спалювати використані матраци приблизно 73 тисячі років тому. Втім, і сучасні південноафриканські аборигени часто спалюють свої матраци, щоб позбутися від паразитів, яких не відлякує запах інсектицидів.

Через 15 тисяч років стародавні люди стали частіше міняти свої підстилки - вчені нарахували 37 окремих "матраців" в відкладеннях, сформованих 59-58 тисяч років тому.

Крім того, африканські кроманьйонці почали регулярно розсипати золу і попіл по підлозі печери до складання нового матраца. Вчені пов'язують велику кількість шарів з тим, що в цей час почався "бум народжуваності" середнього кам'яного століття, через що печера Сібуду була практично завжди заселена.

"Відбір листя, який явно виробляли давні люди, вказує на те, що мешканці печери Сібуду добре знали рослини, що оточують їх стоянку, і ясно усвідомлювали їх лікувальні властивості. Лікувальні трави та інсектициди віком в 77 тисяч років значно розширюють наше розуміння того, як мислила і діяла стародавня людина", - підсумовує Ведлі.

Нагадаємо, восени 2010 року у Швейцарії було знайдено двері періоду кам'яної доби, яким було біля 5000 років - одні з найдавніших предметів побуту у Європі.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.