Декор на львівських кам'яницях обвалюється (ФОТО)

Старовинний декор 188 будинків на 67 вулицях Львова перебуває в аварійному стані.

На шести будинках декор уже обвалився, повідомляють експерти Центру правових та політичних досліджень "СІМ".

“Гостро аварійний стан декору будівель Львова вимагає термінового реставраційного втручання, - йдеться у моніторинговому звіті центру щодо стану старовинного автентичного декору будинків Львова, котрі входять до зони ЮНЕСКО та Державного історико-архітектурного заповідника Львова. - Зволікання не лише призведе до безповоротної втрати національного надбання, а й становить пряму загрозу життю і здоров’ю перехожим у разі обвалу".

 

“На жаль, у процесі фотофіксації термін "пізно" ствердився для декору будинків № 45 на пл. Ринок, № 37 по вул. Личаківській, № 8 у Кривій Липі, № 3 по вул. Руській, №42 на Дорошенка, №1 на Винниченка, а для будинків, зазначених у переліку, переданому Управлінню охорони історичного середовища, "пізно" може стати вже сьогодні” – зазначила експерт Христина Процюк.

Центр “СІМ” просить міську владу терміново розпочати опрацювання проекту програми збереження декору старовинних кам’яниць.

 

“Наша громадська робота не замінить професійних будівельних обстежень, котрі мають бути проведені державою, - говорить керівник програми моніторингу державної пам'яткоохоронної політики Центру “СІМ” Ярина Ясиневич. - Як приклад – на вулиці Руській обвалися декор, який візуально не виглядав аварійним”.

За словами Ясиневич, минулого року громадянські активісти за 2 місяці виявили 33 аварійні об'єкти лише на вулицях, прилеглих до площі Ринок, і подали відповідні клопотання до міської влади: "Нам навіть відповіли, що планують передбачити їх реставрацію у бюджеті 2011 року, про що додатково повідомлять у першому кварталі. Рік завершується – жодної відповіді”.

 

Центр "СІМ" звернувся до органів місцевого самоврядування, обласної і міської депутатських комісій з питань культури, віце-президента української філії міжнародної організації зі збереження пам'яток ІКОМОС із пропозицією розробити комплексну програми моніторингу та збереження історико-архітектурного середовища історичних вулиць Львова, яка б передбачала фіксацію та реставрацію автентичного декору.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.