Декор на львівських кам'яницях обвалюється (ФОТО)

Старовинний декор 188 будинків на 67 вулицях Львова перебуває в аварійному стані.

На шести будинках декор уже обвалився, повідомляють експерти Центру правових та політичних досліджень "СІМ".

“Гостро аварійний стан декору будівель Львова вимагає термінового реставраційного втручання, - йдеться у моніторинговому звіті центру щодо стану старовинного автентичного декору будинків Львова, котрі входять до зони ЮНЕСКО та Державного історико-архітектурного заповідника Львова. - Зволікання не лише призведе до безповоротної втрати національного надбання, а й становить пряму загрозу життю і здоров’ю перехожим у разі обвалу".

 

“На жаль, у процесі фотофіксації термін "пізно" ствердився для декору будинків № 45 на пл. Ринок, № 37 по вул. Личаківській, № 8 у Кривій Липі, № 3 по вул. Руській, №42 на Дорошенка, №1 на Винниченка, а для будинків, зазначених у переліку, переданому Управлінню охорони історичного середовища, "пізно" може стати вже сьогодні” – зазначила експерт Христина Процюк.

Центр “СІМ” просить міську владу терміново розпочати опрацювання проекту програми збереження декору старовинних кам’яниць.

 

“Наша громадська робота не замінить професійних будівельних обстежень, котрі мають бути проведені державою, - говорить керівник програми моніторингу державної пам'яткоохоронної політики Центру “СІМ” Ярина Ясиневич. - Як приклад – на вулиці Руській обвалися декор, який візуально не виглядав аварійним”.

За словами Ясиневич, минулого року громадянські активісти за 2 місяці виявили 33 аварійні об'єкти лише на вулицях, прилеглих до площі Ринок, і подали відповідні клопотання до міської влади: "Нам навіть відповіли, що планують передбачити їх реставрацію у бюджеті 2011 року, про що додатково повідомлять у першому кварталі. Рік завершується – жодної відповіді”.

 

Центр "СІМ" звернувся до органів місцевого самоврядування, обласної і міської депутатських комісій з питань культури, віце-президента української філії міжнародної організації зі збереження пам'яток ІКОМОС із пропозицією розробити комплексну програми моніторингу та збереження історико-архітектурного середовища історичних вулиць Львова, яка б передбачала фіксацію та реставрацію автентичного декору.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.