Закарпаття просить державного відзначення 75-річчя Карпатської України

Депутати Закарпатської обласної ради ухвалили звернення до президента України та Верховної Ради з проханням відзначити 75-річчя Карпатської України на загальнодержавному рівні.

Про це повідомляє УНІАН.

У зверненні йдеться, що 15 березня 2014 року виповниться 75 років від дня проголошення Карпатської України.

"Проголошення Карпатської України, - зазначається у зверненні, - було найвищим проявом волі українського населення Закарпаття, засвідчило його прагнення до свободи, бажання жити державним життям, ще раз продемонструвало перед усім світом, що у Закарпатті живуть українці, які бажають мати свою державність разом із братами з Великої України".

1939: проголошення Карпатської України (ВІДЕО)

За словами депутатів, закарпатці ще раз підтвердили це бажання восени 1944 року на з’їзді Народних комітетів Закарпатської України, прийнявши маніфест про возз’єднання з Радянською Україною".

Незважаючи на короткочасне існування Карпатської України, ця подія мала велике історичне значення не лише у житті закарпатських українців, а й усього українського народу, йдеться у зверненні.

Депутати Закарпатської облради наголошують на тому, що потребують загальнодержавної уваги заходи з відновлення та реконструкції місць і будівель, у яких відбувалися історичні події, пов’язані з проголошенням та збройним захистом Карпатської України.

На їхнє переконання, слід активізувати наукові дослідження, вивчення та об’єктивне висвітлення цих подій, увічення пам’яті їхніх учасників.

Карпатська Україна та її армія у фотографіях американця (ФОТО)

"Враховуючи звернення громадян, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, Закарпатська обласна рада просить розглянути питання щодо відзначення 75-ї річниці проголошення Карпатської України на загальнодержавному рівні. Проект указу Президента України з цього питання додається", - йдеться у зверненні депутатів обласної ради.

Нагадаємо, що у новому підручнику з історії для 11-класників, підготовленому за сприяння нинішнього міністра освіти Дмитра Табачника, вилучено згадки про Карпатську Україну.

Більше про Карпатську Україну читайте на "Історичній Правді".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.