Все XX сторіччя український народ і влада були розділені - Сверстюк

Громадський діяч, колишній дисидент і політв'язень Євген Сверстюк заявив, що в Україні, на відміну від Європи, у ХХ столітті народ і влада не формували єдину державу, а були постійно розділені.

 

Про це Сверстюк сказав на прес-конференції з нагоди створення ініціативної групи "Першого грудня".

"Влада була завжди проти народу. І в 1929-му, і в 1933-му, і в час війни, і після, - підкреслив Сверстюк. - Власне кажучи, народ з’явився на арені 1 грудня 1991 року. Народ, який протягом століття жив в умовах диктатури, заявив про себе. Звідси й ініціатива "Першого грудня".

На думку колишнього дисидента, "народ хоче мати голос. І хоче, щоб той голос почули у світі, коли говорять про Україну, щоб світ говорив про народ, а не тих людей, які зараз зверху. Тимчасово зверху".

"Якщо вам здається, що це безповоротно, що корозія і корупція розтлила цілий народ, — це неправда. В нас не чума, і ми прекрасно розуміємо, що нас більшість, порівняно з тими людьми, які просто захмеліли і одуріли від "прихватизації", - сказав Сверстюк. - Нас більшість, просто нашого голосу ще не чути. Але ми цілком ясно всі усвідомлюємо, що далі так тривати не може. Цю недугу треба лікувати. Зголошуйтеся, лікарі!".

День Незалежності слід відзначати 1 грудня

Він підкреслив, що справи в країні налагодяться, коли люди "повернуться до закону і правди".

Нагадаємо, що 1 грудня 2011 року, у 20-ту річницю всеукраїнського референдуму за незалежність глави і представники традиційних українських Церков — УПЦ, УПЦ КП і УГКЦ — провели зустріч з інтелігенцією, де оприлюднили звернення з приводу складної суспільної ситуації в країні, закликавши українців до самоорганізації як "найкращого захисту в умовах політичних та економічних криз".

На знак солідарності із цим зверненням була створена ініціативна група "Першого грудня", до якої увійшли В’ячеслав Брюховецький, Богдан Гаврилишин, Володимир Горбулін, Семен Глузман, кардинал Любомир Гузар, Іван Дзюба, Мирослав Маринович, Мирослав Попович, Євген Сверстюк, Вадим Скуратівський та Ігор Юхновський.

14 грудня вони оприлюднили Декларацію і розпочали громадський діалог, щоб змінити правила гри та чинити опір руйнації держави.

 

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.