ПОМЕР ВАЦЛАВ ГАВЕЛ

У неділю у віці 75 років помер Вацлав Гавел, драматург, борець із тоталітаризмом, лідер чехословацької "Оксамитової революції", останній президент соціалістичної Чехословаччини і перший президент Чехії. Саме Гавел успішно розпочав пост-комуністичне реформування країни.

За часів Празької весни Гавел був залучений до політичних дебатів і закликав до розбудови демократичного суспільства. Після жорстокого придушення Чехословацької революції 1968 року країнами Варшавського договору, Гавел був покараний забороною публікуватися і став одним з найбільш відомих дисидентів та критиків режиму "нормалізації".

Гавел захищав права політичних в'язнів і став співзасновником та одним з перших спікерів громадянської правозахисної ініціативи Хартія 77.

Прага-1968: дві зірки поп-музики і Вацлав Гавел (ФОТО, ВІДЕО)

За участь у правозахисному русі був засуджений і відбув п’ять років у в’язниці. Перед ув’язненням Гавел устиг написати і поширити один зі своїх найвпливовіших ессеїв "Сила безсилих" (чеськ. Moc bezmocných, 1978).

Прага, 1989. 200 тисяч маніфестантів на Вацлавській площі

Наприкінці 1980-х років Гавел був одним з творців "Громадянського форуму", який перетворився на провідну опозиційну силу у Чехословакії.

1989: Перша поява Вацлава Гавела на телебаченні ЧССР (ВІДЕО)

29 грудня 1989 року на спільному засіданні обох палат федеральних зборів Чехословацької соціалістичної республіки Гавел був обраний президентом.

Чехи вшановують пам'ять президента. 18 грудня 2011 року, Прага, Вацлавська площа

Після того, як Чехія і Словакія стали самостійними державами у 1993 році, Гавел став першим президентом Чехії, керуючи країною до 2003 року. Президент Гавел здійснив успішні реформи з модернізації Чеської республіки.

Останні роки Вацлав Гавел тяжко хворів.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.