У Львові побудували криївку УПА в кабінеті історії - як шкільний посібник (ВІДЕО)

У львівській школі будують сховок УПА - прямо в кабінеті історії однієї з місцевих шкіл, щоб учні вивчали історію визвольного руху безпосередньо у партизанському укритті.

Про це повідомляє 5-ий канал.

Криївку в розрізі обладнають так, як виглядав справжній сховок. Там будуть макети зброї, гасова лампа, друкарська машинка і, звичайно, замаскований лаз.

За словами ініціатора підпільного кабінету історії Андрія Беня, криївка у розрізі розповідатиме про побут повстанців. Учні зможуть побачити, як жили та воювали бійці УПА.

Створити макет схованки допомагають діти після уроків. Криївку роблять із дерева - зверху вона буде замаскована травою та опалим листям. 

"Цей макет подібний до справжньої, оскільки він робиться з креслень, які були взяті з оригінальних креслень, - зазначив Бень. - Ці схеми були в спецдокументах НКВД, які потім розсекретили".

Ініціатори будівництва кажуть, що добре знають, як виглядає справжній сховок УПА, адже неодноразово реставрували лісові криївки. Серед речей повстанців - стіл, лавка і тапчан. На стіні обов'язково образ Покрови.

За словами учителів, до класу-музею можуть приходити учні будь-якого навчального закладу, адже побачити макет справжньої криївки у Львові практично неможливо. А школярі вважають, що уроки історії тут будуть цікавіші.

Криївку планують добудувати вже за кілька днів, а згодом переобладнати та доповнити історичним матеріалом увесь клас.

Більше про Українську Повстанську армію читайте на "Історичній Правді".

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.