У Львові побудували криївку УПА в кабінеті історії - як шкільний посібник (ВІДЕО)

У львівській школі будують сховок УПА - прямо в кабінеті історії однієї з місцевих шкіл, щоб учні вивчали історію визвольного руху безпосередньо у партизанському укритті.

Про це повідомляє 5-ий канал.

Криївку в розрізі обладнають так, як виглядав справжній сховок. Там будуть макети зброї, гасова лампа, друкарська машинка і, звичайно, замаскований лаз.

За словами ініціатора підпільного кабінету історії Андрія Беня, криївка у розрізі розповідатиме про побут повстанців. Учні зможуть побачити, як жили та воювали бійці УПА.

Створити макет схованки допомагають діти після уроків. Криївку роблять із дерева - зверху вона буде замаскована травою та опалим листям. 

"Цей макет подібний до справжньої, оскільки він робиться з креслень, які були взяті з оригінальних креслень, - зазначив Бень. - Ці схеми були в спецдокументах НКВД, які потім розсекретили".

Ініціатори будівництва кажуть, що добре знають, як виглядає справжній сховок УПА, адже неодноразово реставрували лісові криївки. Серед речей повстанців - стіл, лавка і тапчан. На стіні обов'язково образ Покрови.

За словами учителів, до класу-музею можуть приходити учні будь-якого навчального закладу, адже побачити макет справжньої криївки у Львові практично неможливо. А школярі вважають, що уроки історії тут будуть цікавіші.

Криївку планують добудувати вже за кілька днів, а згодом переобладнати та доповнити історичним матеріалом увесь клас.

Більше про Українську Повстанську армію читайте на "Історичній Правді".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.