На Львівщині проголосили 2012-ий Роком УПА і Стецька

На сесії Львівської обласної ради депутати ухвалили рішення проголосити 2012 рік на Львівщині Роком Ярослава Стецька, 100-річчя від дня народження відзначатиметься наступного року.

Про це повідомляють "Коментарі".

Ярослав Стецько (19 січня 1912 – 5 липня 1986 р.) – видатний діяч ОУН, один з організаторів Акту відновлення державності 30 червня 1941 року, перший заступник провідника ОУН Степана Бандери, згодом – голова проводу ОУН(б).

Також наступний рік буде роком ювілеїв від дня народження Патріарха Сліпого (17 лютого 1892 – 7 вересня 1984 р.) – глави Української Греко-Католицької Церкви у 1963-1984 роках, кардинала, багатолітнього в’язня радянських концтаборів, і художника Олекси Новаківського (2 березня 1872 – 29 серпня 1935 р.). 

Також депутати проголосили 2012 – Роком УПА – наступного року відзначатимуть 70-річчя від її створення.

Нагадаємо, що на початку грудня 2011 року було створено Світовий ювілейний комітет, який має відзначати 100-річчя з дня народження Стецька, 105-річчя з дня народження Романа Шухевича і 70-річчя створення УПА.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.