Спецпроект

Наступного року хочуть відкрити другу чергу музею Голодоморів

Громадськість готується до 80-х роковин Голодомору: питанням честі для українців в Україні і поза її межами та для української влади має стати завершення другої черги Меморіалу пам’яті жертв Голодоморів у Києві.

Про це йдеться в підсумковому звернення громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-33 років в Україні.

"Хоч ми не відповідаємо за минуле, але ми відповідальні за пам’ять про нього. Сподіваємося, що незабаром громадські заходи в Києві також відбуватимуться з участю найвищого керівництва країни, - йдеться у зверненні. - Але вже сьогодні можна ствердити: українці всього світу незалежно від політичних чи ідеологічних вподобань, релігійної приналежності та місця проживання об’єдналися, аби віддати належну шану пам’яті мільйонам жертв Голодомору-геноциду. Таким чином ми підтвердили важливість національної пам’яті, яка не може залежати від мінливої політичної кон’юнктури".

Громадські діячі відзначили, що в День пам’яті окремі телеканали відмовилися від розважального мовлення, і їхня кількість цього разу була значно більшою, ніж минулого року: "Можемо ствердити значний поступ у ставленні ЗМІ до висвітлення цієї трагедії та приурочених її поминанню заходів".

На наступний період за головні завдання Громадський комітет визначив:

  • підготовку до 80-х роковин Голодомору в 2013 році;

  • продовження роботи над Національною книгою пам’яті;

  • впорядкування у містах і селах місць масових поховань та встановлення меморіальних знаків;

  • ініціювання демонтажу пам’ятників радянським вождям, причетним до злочину.  

Особливо наголошено на потребі завершення другої черги Меморіалу пам’яті жертв Голодоморів у Києві, спорудження тут запланованого музею.

Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років створено минулого року.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.