Спецпроект

Наступного року хочуть відкрити другу чергу музею Голодоморів

Громадськість готується до 80-х роковин Голодомору: питанням честі для українців в Україні і поза її межами та для української влади має стати завершення другої черги Меморіалу пам’яті жертв Голодоморів у Києві.

Про це йдеться в підсумковому звернення громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-33 років в Україні.

"Хоч ми не відповідаємо за минуле, але ми відповідальні за пам’ять про нього. Сподіваємося, що незабаром громадські заходи в Києві також відбуватимуться з участю найвищого керівництва країни, - йдеться у зверненні. - Але вже сьогодні можна ствердити: українці всього світу незалежно від політичних чи ідеологічних вподобань, релігійної приналежності та місця проживання об’єдналися, аби віддати належну шану пам’яті мільйонам жертв Голодомору-геноциду. Таким чином ми підтвердили важливість національної пам’яті, яка не може залежати від мінливої політичної кон’юнктури".

Громадські діячі відзначили, що в День пам’яті окремі телеканали відмовилися від розважального мовлення, і їхня кількість цього разу була значно більшою, ніж минулого року: "Можемо ствердити значний поступ у ставленні ЗМІ до висвітлення цієї трагедії та приурочених її поминанню заходів".

На наступний період за головні завдання Громадський комітет визначив:

  • підготовку до 80-х роковин Голодомору в 2013 році;

  • продовження роботи над Національною книгою пам’яті;

  • впорядкування у містах і селах місць масових поховань та встановлення меморіальних знаків;

  • ініціювання демонтажу пам’ятників радянським вождям, причетним до злочину.  

Особливо наголошено на потребі завершення другої черги Меморіалу пам’яті жертв Голодоморів у Києві, спорудження тут запланованого музею.

Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років створено минулого року.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.