60 років першому комп'ютеру на континенті. Зроблено в УРСР

60 років тому, 25 грудня 1951 року, в Києві Академія наук СРСР офіційно визнала МЕЛМ (Малу електронну лічильну машину) – новаторський проект Сергія Лебедєва. Це був перший комп'ютер у континентальній Європі.

Про це нагадує Watcher. 

МЕЛМ (або МЭСМ — Малая электронная счётная машина) – визнана світовим науковим товариством першою повністю електронною обчислювальною машиною в Радянському Союзі, та й узагалі в континентальній Європі.  

Як створювалася україномовна "Енциклопедія кібернетики". Перша у світі

Першу програму на МЕЛМ було запущено 6 листопада 1950 року, і вже в 1951 році машина почала працювати у повному робочому режимі.

 Перша на континенті ЕОМ із програмою, яка зберігалася в пам'яті. 1951 рік

В 1952 році МЕЛМ було використано для надсекретних розрахунків, пов’язаних з ракетобудуванням та створенням ядерної бомби.

Борис Малиновський, який працював над МЕЛМ і наразі є провідним експертом обчислювальної техніки радянських часів, розповідає про МЕЛМ і Сергія Лебедєва:

Машину продовжували використовувати в дослідженнях Інституту до 1957 року. До того часу Лебедєв вже переїхав до Москви, щоб керувати будівництвом радянських суперкомп’ютерів нового покоління.

Читайте також "Інтер-нєт! Чому СРСР не створив власну інформаційну мережу".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.