Леонід Макарович святкує 78-річчя (ФОТО)

Президент України (1991-1994) Леонід Кравчук 10 січня відзначає день народження. Колишній ідеолог ЦК, який мав вести боротьбу з рухівцями, став символом розвалу СРСР. А в часи Кучми Кравчук був обличчям "партії влади" Віктора Медведчука.

Кравчук народився 10 січня 1934 року у селі Великий Житин Волинського воєводства Другої Речі Посполитої (тепер Рівненська область України).

У 1958-му закінчив Київський державний університет, у 1970-му - Академію суспільних наук при Центральному комітеті КПРС [вищий навчальний заклад для підготовки ідеологічних партійних фахівців]. Кандидат економічних наук.

З 1960 до 1967 року був лектором з питань "політичної освіти", завідував відділом агітації та пропаганди Чернівецького обласного комітету Комуністичної партії України.

Буржуазні націоналісти. Як їх змальовував радянський агітпроп (ФОТО)

З 1970 року працює в Центральному комітеті КПУ - колективному керівному органі КПУ в період між партійними з'їздами, фактично - "мозковому центрі" Української РСР. Займається ідеологічною роботою, зрештою очоливши відділ агітації та пропаганди.

У 1989-1990 роках Кравчук став кандидатом у члени Політбюро [керівний партійний орган в період між пленумами Центрального комітету, свого роду "еліта" ЦК] ЦК КПУ.

Кравчук і Горбачов у 1990-му році. Фото: glavcom.ua

З 1989 року, коли на хвилі горбачовської "перебудови" було створено Народний Рух України, Кравчуку як керівнику ідеологічного відділу ЦК довелося вести полеміку з представниками НРУ. Таким чином він став публічную фігурою, на відміну від зашореного керівництва КПУ.

Останні дні імперії. 1991-ий очима КГБ

В 1990-1991 роках отримав місце члена Політбюро ЦК КПУ і голови Верховної Ради УРСР. Був також народним депутатом Верховної ради УРСР Х-ХІ скликань і народним депутатом І скликання.

Після путчу ГКЧП, в серпні 1991 року Кравчук заявив про вихід із Комуністичної партії.

 Кравчук у 1991 році

Склав повноваження народного депутата у зв'язку з обранням президентом України внаслідок Всенародного референдуму 1 грудня 1991 року. Кравчук отримав 62% голосів, а його найближчий опонент В'ячеслав Чорновіл - 23%. На цьому ж референдумі 90% виборців проголосували за незалежність України.

Через тиждень після референдуму Кравчук разом із російським і білоруським колегами Єльциним і Шушкевичем підписав документ про припинення існування Радянського Союзу, за що його досі недолюблює президент СРСР Михайло Горбачов.

З грудня 1991 по липень 1994 - президент України. За його керування відбулися економічні і політичні зміни в країні - від відмови від ядерної зброї до виникнення нової лексеми "кравчучка".

1990: мітингові пристрасті в Києві. Так закінчувалася УРСР (ВІДЕО)

Програв на дострокових виборах президента колишньому прем'єр-міністру Леоніду Кучмі, набравши 45% у другому турі.

Після складання повноважень президента був народним депутатом ІІ, ІІІ, ІV скликань.

Вперше обрався до ВР на довиборах у мажоритарному окрузі в Тернопільській області (1994).

 Кравчук і Медведчук - від партії влади до невдалої опозиції

На перших виборах за змішаною системою (1998) разом із Віктором Медведчуком і Григорієм Суркісом очолив партійний список Соціал-демократичної партії України (об'єднаної), втрапивши разом із СДПУ(о) до парламенту.

B серпні 2001 року отримав від Леоніда Кучми звання Героя України - "за визначний внесок у розбудову незалежної держави".

На виборах 2006 року став обличчям опозиційного блоку "Не Так!", який не пройшов до ВР, узявши 1,1% голосів.

 Леонід Кравчук виступає на 20-річчі Народного Руху. Фірмовий жест, який одразу нагадує про крилату фразу "Маємо те, що маємо". Фото: Валентин Бендюг

Читайте на "Історичній Правді" матеріали про Леоніда Кравчука:

Кравчук: "Щербицький сказав: "Який дурень придумав слово "перестройка"?"

1991: Кравчук убиває Радянський Союз (ВІДЕО)

20 років Незалежності: огляд трьох поколінь українських політиків

Кравчук вважає, що його внесок у розпад СРСР досі не оцінений

"Геть Масола-Кравчука!" Студентська революція на площі Жовтневої революції (ФОТО)

Кравчук: "Ющенко дав Бандері героя законно"

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.