Депутати хочуть продати Юсупівський палац у Криму

Верховна Рада проголосувала за виключення зі списку заборонених до приватизації об’єктів Юсупівського палацу в Кореїзі біля Ялти.

Про це пише БЮТівець Сергій Терьохін у статті для "Української правди".

Він зазначає, що в останній день сесії більшість підтримала урядову програму приватизації державної власності.

"Перед фінальним голосуванням депутат Бондар, який представляє закон, запропонував підтримати нову правку, якої і в помині не було в першому читанні", - стверджує Терьохін.

При цьому Терьохін нагадує, що це заборонено статтею 116 закону про Регламент.

Загальний вигляд палацу

Юсупівський палац був побудований восени 1910 року за проектом видатного архітектора Миколи Краснова.

Корєїзськой маєток належав князю Феліксу Юсупову, графу Сумарокову-Ельстон, генерал-губернатору Москви. Спадкоємцем маєтку став Фелікс Юсупов-молодший, чиє ім'я увійшло в історію у зв'язку з участю у вбивстві Григорія Распутіна в грудні 1916 року.

У 1920 році палац був націоналізований. Там був організований будинок відпочинку для вищого керівництва ГПУ, потім НКВД. Організатор і перший голова ВЧК Фелікс Дзержинський із задоволенням відпочивав тут в 1925 і 1926 роках.

 Двір палацу

Сталін облюбував Юсупівський палац ще перед Другою світовою війною, приїжджав сюди на відпочинок і після перемоги. Сталін зробив цю будівлю своєю резиденцією і офіційним місцем перебування радянської делегації під час Ялтинської Конференції лідерів країн антигітлерівської коаліції.

У 1993 році Юсупівський палац (колишня держдача СРСР № 4) було повернено до державної власності України і практично негайно передано в оренду приватній фірмі. Тепер термін оренди закінчився.

У лютому 2011 року Державне управління справами при президенті України відмовилося віддавати Юсупівський палац виконавчій владі Криму для створення там музею.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.