Під Черніговом обговорять війну в Україні у 1917-19 рр.

Під Черніговом відбудеться науково-практична конференція "Громадянська війна. На фронтах України".

Конференція відбудеться в рамках чергових Старобілоуських читань 16 червня 2012 року в садибі П. Г. Березовського в селі Старий Білоус Чернігівського району.

ТЕМИ ДОПОВІДЕЙ:

1. Основні аспекти оборонної політики УНР.
    А.Замятін, директор Старобілоуського історичного комплексу

2. Олександр Павлович Березовський - від кадета до офіцера Білої Армії (за матеріалами сімейного архіву).
    К. Малишко, директор музею садиби П.Г. Березовського, правнучата племінниця О.П. Березовського

3. Розстріли офіцерів Російської армії в Києві в перший прихід більшовиків.
    Д. Мілюхін, заступник отамана об'єднання "Козачий оплот"

4. Висвітлення подій 1917-18 рр. в періодичній пресі Україні і Німеччини (за матеріалами сімейного архіву).
   Н. Галковська, голова Чернігівського міського відділення товариства "Просвіта"

5. Чернігів у роки Громадянської війни
    К. Ягодовський, голова Чернігівського відділення Всеукраїнського товариства охорони пам'яток культури та старовини

6. Перекоп. Остання битва.
   І. Малакова, архітектор, член Київського Дворянського зібрання

7. Громадянська війна в долі Г.Т. Киященко - головного польового інтенданта Олександра Колчака
     Д. Рига - науковий співробітник архітектурно-історичного заповідника "Чернігів Стародавній"

8. "Будинок біля озера" (про долі представників роду Вербицьких в горнилі громадянської війни)
      М. Кондратенко, нащадок роду Вербицьких, м. Чернігів

9. Сім'я Могилянських в період громадянської війни
    А. Маковецька, представник роду Могилянських, Санкт-Петербург

10. Події громадянської війни в Ніжинському повіті Чернігівської губернії - від бою під Крутами до приходу армії Денікіна в жовтні 1919 р.
      В. Алексєєв, заст. директора Ніжинського історичного музею

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.