НАЩАДКИ ШЕВЧЕНКА ХОЧУТЬ ПАМ'ЯТНИК КОБЗАРЮ В ЦЕНТРІ ВІННИЦІ

Нащадки Тараса Шевченка підтримують встановлення пам’ятника Кобзареві на Театральній площі у Вінниці.

Про це повідомляє прес-служба Вінницької обласної організації партії "ВО "Свобода".

За дорученням Київської громади родичів Тараса Шевченка в підтримку спорудження пам’ятника на Театральній площі у Вінниці з відкритим листом до вінницької влади і громадян звернувся Валерій-Ярослав Красицький – художник і громадський діяч, родич Кобзаря з боку його рідної сестри Катерини.

Нагадаємо, у Вінниці тривають суперечки щодо продовження конкурсу на кращий проект та спорудження пам’ятника Тарасові Шевченку у центрі Вінниці на Театральній площі.

У своєму зверенні Красицький пропонує скористатися досвідом проведення конкурсу зі встановлення пам'ятника Кобзарю на проспекті Свободи у Львові на початку 1990-х років.

Художник висловлює сумнів, що інтернет-опитування громадськості регіону, яке ініціював міський голова Володимир Гройсман, буде репрезентативним: "Чи мали хоча би половина жителів області фізичну можливість користатися інтернет-зв'язком?".

"З сучасними комп’ютерними технологіями маніпуляцій можна отримувати викривлені чи геть зовсім протилежні із реальним результати, - вважає Красицький. - Як тут не згадати містифікаторсько-маніпуляційний результат інтернет-обрання "Великого Українця" з листопада по грудень 2007 року".

Нагадаємо, що в лютому 2004 року Вінницька міськрада визначила Театральну площу в центрі міста як місце для встановлення пам'ятника Шевченку. Під час реконструкції площі було підготовлено майданчик під монумент.

У грудні 2010 року сесія Вінницької облради ухвалила програму розвитку культури, в якій у 2011-му передбачалося провести всеукраїнський конкурс на кращий проект пам'ятника, а сам пам'ятник мали встановити у 2012-му.

Однак у листопаді 2011 року виконком Вінницької міськради ухвалив рішення про проведення у місті громадського обговорення в соціальних мережах, яке триватиме до 1 лютого 2012 року. Це обговорення має заново визначити місце для спорудження пам'ятника Шевченку.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.