Табачник хоче знищити Інститут українознавства?

Міністерство освіти оголосило війну Національному науково-дослідному інституту українознавства і всесвітньої історії.

Про це заявив директор інституту Петро Кононенко, пише "ЛІГАБізнесІнформ".

Як повідомили в науковій установі, з 16 січня цього року практично всі його співробітники відправлені у відпустки за свій рахунок, а з лютого, якщо стан речей не зміниться, всі будуть переведені на мінімальну зарплатню.

В інституті вважають, що міністерство освіти, якому підпорядковується інститут, на перший квартал поточного року виділило лише третину від необхідних коштів.

Кононенко пояснює ситуацію тим, що профільне міністерство, яке наразі очолює Дмитро Табачник, уже другий рік намагається змістити його з посади і призначити на це місце свою людину, колишнього проректора Академії МВС Анатолія Чайковського.

За його словами, це потрібно для того, щоб потім мати можливість вільно розпоряджатися майном інституту, зокрема, його приміщенням в центрі столиці.

"23 січня нас чекає чергове судове засідання за позовом пана Чайковського про невиконання наказу міністерства про призначення його заступником директора інституту. Але як ми можемо його прийняти на посаду заступника, якщо у нього немає відповідного кваліфікаційного рівня ні з українознавства, ні з світової історії?" , - сказав Кононенко.

Він повідомив, що офіційною підставою для скорочення фінансування стало затвердження з боку Міносвіти лише трьох з дев'яти наукових тем, запропонованих інститутом.

За словами Кононенка за останні півроку співробітники інституту взагалі не отримали жодних пояснень з боку міністерства та особисто Табачника. Тому було прийнято рішення направити офіційний лист на ім'я прем'єр-міністра України Миколи Азарова з проханням втрутитися в ситуацію.

Нагадаємо, 24 січня цього року Національний науково-дослідний інститут українознавства та всесвітньої історії буде відзначати своє 20-річчя.

У січні 2011 року Табачник створив на базі інституту українознавства інститут світової історії.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.