Янукович сходив у музей Грушевського (ФОТО)

Напередодні Дня Соборності 22 січня президент України Віктор Янукович відвідав історико-меморіальний музей Михайла Грушевського в Києві. Там він наказав голові міськадміністрації Попову, щоб той "беріг музей".

Про це повідомляє офіційний сайт президента.

Директор музею Світлана Панькова ознайомила Януковича з експозицією музею, розповіла про родину Грушевських та життєвий шлях політика.

Віктор Янукович оглянув робочий кабінет Михайла Грушевського та помешкання його родини. Внутрішнє оздоблення цієї частини музею було відтворено за зразками початку ХХ століття.

 Президента супроводжував голова міської адміністрації. Міський мер тим часом знову перебував у відпустці - десь закородоном

Зовнішній вигляд кабінету відновлений за оригінальними фотоматеріалами. Серед особливих експонатів - особиста бібліотека Грушевського.

Історик не політик? Грушевський створив державу і... приспав її

"Бережіть музей", - сказав наостанок Янукович, звертаючись до голови Київської міської держадміністрації Олександра Попова.

Будівля музею на Паньківській

Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського в Києві знаходиться в будинку, де жив і працював учений і історик разом зі своєю родиною - на вулиці Паньківській, 9.

"Грушевський - казкар, який вигадав Україну" - російський історик

Колишній флігель - єдина будівля, що вціліла від київської садиби Грушевських, - став притулком для вченого у 1924-1931 рр. після повернення з еміграції.

Нині будинок занесений до Державного реєстру національного культурного надбання України.

 Інтер'єр музею

З 9 листопада 2006 року після ремонту та реставрації меморіального будинку було відкрито музейну експозицію, яка на сьогодні складається з більш ніж 5 тисяч предметів.

Нагадаємо, що у грудні 2011 року президент Янукович скасував День Свободи 22 листопада (запроваджений президентом Ющенком на честь Помарнчевої революції) і День Соборності 22 січня (запроваджений Кучмою на честь возз'єднання УНР і ЗУНР), натомість заснувавши День Соборності і Свободи 22 січня.

Читайте також: Як "Історія Русі-України" Грушевського повернулася в Київ у 1988-му

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.